1967, I Miss You I'm Lonely - Martha

When I invited Frank and you, back to mine for a mange tout

When I meant ménage à trois

You laughed so hard you cracked your chin against the bar.

This statement might sound phoney

But I miss you, And I’m lonely, Distance stretches on and on and on.

Oh God how wonderful it is

Crossing bridges in the mist

Øresund across the Tejo

Behind on aggregate away

But Benfica still went through

And we still spent an afternoon

At the Gulbenkian museum

Sharing stories in the shade, oh what a day.

This statement might sound phoney

But I miss you, And I’m lonely, Distance stretches on and on and on.

I look at you

And I am confident that I’d rather look at you

Than all the portraits in existence in the world

Except possibly O’Hara by Grace Hartigan

Or something else

I’m not a connoisseur, I’m monolingual, and absurd

And I know this statement might sound phoney

But I miss you And I’m lonely

I miss you I’m lonely, Distance stretches on and on and on.

Коли я запросила вас і Френка, поверніться до мене на розмову

Коли я мав на увазі ménage à trois

Ти так сильно сміявся, що вдарився підборіддям об стійку.

Це твердження може здатися фальшивим

Але я сумую за тобою, І я самотній, Відстань тягнеться і і і далі.

Боже, як це чудово

Перехід мостів у тумані

Ересунн через Тежу

Позаду на сукупному далеко

Але Бенфіка все ж пройшла

І ми все ще провели день

У музеї Гюльбенкяна

Діліться історіями в тіні, о, який день.

Це твердження може здатися фальшивим

Але я сумую за тобою, І я самотній, Відстань тягнеться і і і далі.

Я дивлюсь на вас

І я впевнений, що краще подивлюся на вас

Ніж усі портрети, що існують у світі

За винятком, можливо, О’Хари від Грейс Хартіган

Або щось інше

Я не знавець, я одномовний і абсурдний

І я знаю, що це твердження може здатися фальшивим

Але я сумую за тобою І я самотній

Я сумую за тобою, я самотній, відстань тягнеться і і і надалі.