Мечта - Marselle, Теона Дольникова

Wishes come true sometimes.

Wishes come true sometimes.

Wishes come true sometimes.

Wishes come true sometimes.

Это не просто стихи, это не просто мечты.

Это не просто слова, это не просто ты.

Это не просто я, это не сладкая жизнь.

Но я не тороплюсь ее прожить, и ты не торопись.

Я закрываю глаза, я прекращаю слушать,

Я забываю людей, мосты рушу.

Я живу музыкой, живу мечтой.

Прожигаю в бешеном ритме: «Стоп!», говорю: «Постой!»

Эти минуты, эти однообразные дни…

Кого винить?

Игорь, только себя вини!

Не жду перемен, все вроде бы нормально,

Не молюсь на Gucci, Prada, Канары, пальмы.

Тусуюсь в Москве, стираю подошвы в Отрадном.

Готовлю новые треки, качаю так, как надо,

Качаю голову, приезжая где-то к утру.

Тссссс…

Wishes come true.

Прпевв:

И где бы ни был я, куда бы ноги не вели,

Моя мечта со мной продолжает идти.

И где бы ни был я, куда бы ноги не вели,

Моя мечта со мной продолжает идти.

Я говорю спасибо небесам,

Что я дышу и следую своим мечтам,

За тот мир, в котором я живу,

За тех людей, которых я люблю.

За то, что доверяю людям и словам,

За то, как я могу любить и не предам,

За все 100 ошибок, 100 потерь,

За боль, что не убила, сделала сильней.

За все обиды, расставанья, за мечту,

За музыку внутри меня, что я пишу,

За каждый день, за каждый час, что ты со мной,

И даже если мы не рядом — я с тобой!

Я не бросаю слов на ветер — не могу.

Я за друзей своих в ответе, их люблю.

Я улыбаюсь, дню навстречу я лечу.

И этот мир немного лучше сделать я хочу.

Прпевв:

И где бы ни был я, куда бы ноги не вели,

Моя мечта со мной продолжает идти.

И где бы ни был я, куда бы ноги не вели,

Моя мечта со мной продолжает идти.

Не прожигаю жизнь — меня сжигают дни.

Меня не станет — меня воскресят стихи.

Приди ко мне во сне, лучами солнца стань

Черная и белая, как инь и янь.

Сомбреро на плече, я по саванне к тебе,

Лови мои мысли, мысли, как и я, налегке.

Увидь меня в бентли, с кубинской крепкой,

Качающего головой под биты цепкие.

Разреши думать сердцем, жить, как хочу.

Захотелось на море — собрался и лечу.

Кочевать по городам, клубы, сцены.

Утро.

Москва.

Привет, любимый Кремль!

Усни на Западе, проснись на Востоке,

Чтоб мои треки звучали во Владивостоке.

Ещё из раннего детства есть одна просьба:

Халат невидимки так, чтобы был просто.

Прпевв:

И где бы ни был я, куда бы ноги не вели,

Моя мечта со мной продолжает идти.

И где бы ни был я, куда бы ноги не вели,

Моя мечта со мной продолжает идти.

Со мной…

Wishes come true sometimes.

Wishes come true sometimes.

Wishes come true sometimes.

Wishes come true sometimes.

Це не просто вірші, це не просто мрії.

Це не просто слова, це не просто ти.

Це не просто я, це не солодке життя.

Але я не поспішаю її прожити, і ти не поспішайте.

Я закриваю очі, я припиняю слухати,

Я забуваю людей, мости рушу.

Я живу музикою, живу мрією.

Пропалюю в шаленому ритмі: «Стоп!», кажу: «Стривай!»

Ці хвилини, ці одноманітні дні.

Кого звинувачувати?

Ігоре, тільки себе провини!

Не жду змін, все начебто би нормально,

Не молюся на Gucci, Prada, Канарі, пальми.

Тусуюся в Москві, стираю підошви в Відрадному.

Готую нові треки, качаю так, як треба,

Качаю голову, приїжджаючи десь до ранку.

Тссссс…

Wishes come true.

Прпевв:

І де ні був я, куди ноги не вели,

Моя мрія зі мною продовжує йти.

І де ні був я, куди ноги не вели,

Моя мрія зі мною продовжує йти.

Я кажу дякую небесам,

Що я дихаю і слідую своїм мріям,

За той світ, в якому я живу,

За тих людей, яких я люблю.

За те, що довіряю людям і словами,

За те, як я можу любити і не предам,

За всі 100 помилок, 100 втрат,

За біль, що не вбив, зробила сильнішим.

За всі образи, розставання, за мрію,

За музику всередині мене, що я пишу,

За кожен день, за кожну годину, що ти зі мною,

І навіть якщо ми не рядом — я з тобою!

Я не кидаю слів на вітер—не можу.

Я за друзів своїх у відповіді, їх люблю.

Я посміхаюся, дню назустріч я лікую.

І цей світ трохи краще зробити я хочу.

Прпевв:

І де ні був я, куди ноги не вели,

Моя мрія зі мною продовжує йти.

І де ні був я, куди ноги не вели,

Моя мрія зі мною продовжує йти.

Не пропалюю життя — мене спалюють дні.

Мене не стане — мене воскреснуть вірші.

Прийди до мене у сні, променями сонця стань

Чорна і біла, як інь і янь.

Сомбреро на плечі, я за сування до тебе,

Лови мої думки, думки, як і я, без нічого.

Побач мене в бентлі, з кубінською міцною,

Качаючого головою під биті чіпкі.

Дозволь думати серцем, жити, як хочу.

Захотілося на море — зібрався і лечу.

Кочувати по містах, клуби, сцени.

Ранок.

Москва.

Привіт, улюблений Кремль!

Усні на Заході, прокинься на Сході,

Щоб мої треки звучали у Владивостоку.

Ще з раннього дитинства є одне прохання:

Халат невидимки так, щоби був просто.

Прпевв:

І де ні був я, куди ноги не вели,

Моя мрія зі мною продовжує йти.

І де ні був я, куди ноги не вели,

Моя мрія зі мною продовжує йти.

Зі мною…