Последняя песня - Marselle

Проклятие доктора снято, второй номерной, вот он

Нас давно похоронили за фейдером, пересматривая старые фото

Музыка нам не работа, мы с головой в ее омут беспечно

И, возможно, этот наш шаг — медленный шаг в вечность

Планета крутится-вертится, мы песчинки Вселенной по ветру

Хромые дни под светом Луны, нас пытаются купить за монету

Куража банкету, воды слонам, детям улыбку, силы словам

Музыка — это мой храм, без нее я смутьян и хам

Ни много ни мало 11 лет, нам хватит запала идти на свет

Пусть мама не знает каждый мой грех, сигнал пробивается среди помех

Кудрявое прошлое, рэп на коленках, наша Москва — это нетленка

Копейка к копейке, живем помаленьку, братик, налей-ка

Меня обвиняли в распаде, меня костерили на плахе

Так много этих знакомых станцевали б на моем прахе

Возможно, второй и последний, la finita — кина не будет,

Но мы взлетим еще выше, снова закрывшись на студии

Пролетят недели и года, мы взлетим еще выше

Мы уходим, но не навсегда, мы взлетим еще выше

Пролетят недели и года, мы взлетим еще выше

Мы уходим, но не навсегда, мы взлетим еще выше

Мы снова в Одиссею, год на Марсе — два земных

Мы звучим, как будто на Земле начало нулевых

Ха, не поминаем дней былых,

Но звучим, как будто на Земле начало нулевых

Мы играем не по правилам игры

Обращаемся, как правило, на «вы», знаем цену денег

Крупные доходы нам не сносят головы

И мы нос не задираем нагло ввысь

Мысли снова льются вязко, прямо на листок

Здесь самодельный рэп, как ТГК, мне дайте сто

И чувство, будто время перевел на 10 лет

Пролетят недели и года, мы взлетим еще выше

Мы уходим, но не навсегда, мы взлетим еще выше

Пролетят недели и года, мы взлетим еще выше

Мы уходим, но не навсегда, мы взлетим еще выше

Прокляття лікаря знято, другий номерний, ось він

Нас давно поховали за фейдером, переглядаючи старі фото

Музика нам не робота, ми з головою в її мут безтурботно

І, можливо, цей наш крок — повільний крок у вічність

Планета крутиться-крутиться, ми пісчинки Всесвіту за ветром

Кульгаві дні під світлом Місяця, нас намагаються купити за монету

Кураж банкету, води слонам, дітям посмішку, сили словам

Музика— це мій храм, без неї я бунтівників і хам

Ні багато ні мало 11 років, нам вистачить запалу йти на світло

Нехай мама не знає кожен мій гріх, сигнал пробивається серед перешкод

Кучеряве минуле, реп на колінах, наша Москва — це нетлінка

Копійка до копійки, живемо помаленьку, братику, налий-ка

Мене звинувачували в розпаді, мене вогнищели на плаху

Так багато цих знайомих станцювали б на моєму праху

Можливо, другий і останній, la finita — кіна не буде,

Але ми злетимо ще вище, знову закрившись на студії

Пролетять тижні і року, ми злетимо ще вище

Ми ідемо, але не назавжди, ми злетимо ще вище

Пролетять тижні і року, ми злетимо ще вище

Ми ідемо, але не назавжди, ми злетимо ще вище

Ми знову в Одіссею, рік на Марсі — два земні

Ми звучимо, ніби на Землі початок нульових

Ха, не згадуємо днів минулих,

Але звучимо, ніби на Землі початок нульових

Ми граємо не за правилами гри

Звертаємось, як правило, на «ви», знаємо ціну грошей

Великі доходи нам не несуть голови

І ми ніс не задираємо нахабно вгору

Думки знову ллються в'язко, прямо на листок

Тут саморобний реп, як ТГК, мені дайте сто

І почуття, ніби час переклав на 10 років

Пролетять тижні і року, ми злетимо ще вище

Ми ідемо, але не назавжди, ми злетимо ще вище

Пролетять тижні і року, ми злетимо ще вище

Ми ідемо, але не назавжди, ми злетимо ще вище