Dopis - Marpo

Nebe bude hořet a pod náma bude země třást

Kdo to mohl tušit co se v životě nám může stát

Co když se na konci nebude z nás už nikdo smát

Co když tohle skončí tak, jak si nebude nikdo přát

Hranice se bouraj, budou bourat ještě na stokrát

V týhle bitvě se už nechce z nás teď nikdo vzdát

A tenhle příběh můžu dát klidně hned doma na plakát

Taky doufam, že se mě fakt nebudou na nic ptát

A kdy to bylo, že tu mezi nás postavili teď tuhle hráz

A teďka koukám na vrcholu dolu sám na ten sráz

A přišlo temno v ulících začínává pozdní mráz

Už to mohlo skončit tahle story minimal devětkrát

Co je víc?

Kdo to ví?

Kdo mi teď napoví?

Kdo mi řekne jak si poradit mám s tou bolestí?

Kdo mi řekne kudy mám jít na tom rozcestí?

Řeknu všem, že mi bylo ctí, že to nebylo zbytečný

Když Slunce vychází, utíkám všem nesnázím

Když Slunce vychází, ve tváři potkám tvůj stín

Když Slunce vychází, utíkám všem nesnázím

Když Slunce vychází, ve tváři potkám tvůj stín

Небо горітиме, і земля під нами затрясеться

Хто б міг здогадатися, що з нами може статися в житті

Що, якщо врешті-решт ніхто з нас більше не сміється

Що робити, якщо це закінчиться так, як ніхто не хоче

Кордони ламаються, їх ще сто разів поламають

Ніхто з нас не хоче здаватися в цій битві зараз

І я можу легко розмістити цю історію на плакаті прямо вдома

Я також сподіваюся, що вони мене насправді нічого не питають

І коли це було, що вони побудували цю дамбу між нами зараз

А тепер дивлюся на схил на самоті на вершині шахти

І темрява настала на вулицях, починаючи з пізніх морозів

Ця історія могла закінчитися щонайменше дев’ять разів

Що ще?

Хто знає?

Хто мені зараз скаже?

Хто підкаже, як впоратися з болем?

Хто мені підкаже, куди йти на тому роздоріжжі?

Я всім скажу, що для мене велика честь, що це не було зайвим

Коли сонце сходить, я втікаю від усіх труднощів

Коли сонце сходить, я зустрічаю твою тінь на своєму обличчі

Коли сонце сходить, я втікаю від усіх труднощів

Коли сонце сходить, я зустрічаю твою тінь на своєму обличчі