Script For A Jester's Tear - Marillion

So here I am once more in the playground of the broken hearts

One more experience, one more entry in a diary, self-penned

Yet another emotional suicide overdosed on sentiment and pride

Too late to say I love you, too late to re-stage the play

Abandoning the relics in my playground of yesterday

I’m losing on the swings, I’m losing on the roundabouts

I’m losing on the swings, I’m losing on the roundabouts

Too much, too soon, too far to go, too late to play, the game is over

The game is over

So here I am once more in the playground of the broken heart

I’m losing on the swings, losing on the roundabouts, the game is over, over

Yet another emotional suicide overdosed on sentiment and pride

I’m losing on the swings, losing on the roundabouts, the game is over

Too late to say I love you, too late to re-stage the play

The game is over

I act the role in classic style of a martyr carved with twisted smile

To bleed the lyric for this song to write the rites to right my wrongs

An epitaph to a broken dream to exorcise this silent scream

A scream that’s borne from sorrow

I never did write that love song, the words just never seemed to flow

Now sad in reflection did I gaze through perfection

And examine the shadows on the other side of the morning

And examine the shadows on the other side of mourning

Promised wedding now a wake

The fool escaped from paradise will look over his shoulder and cry

Sit and chew on daffodils and struggle to answer why?

As you grow up and leave the playground

Where you kissed your prince and found your frog

Remember the jester that showed you tears, the script for tears

So I’ll hold our peace forever when you wear your bridal gown

In the silence of my shame the mute that sang the sirens' song

Has gone solo in the game, I’ve gone solo in the game

But the game is over

Can you still say you love me

Отже, я знову на майданчику розбитих сердець

Ще один досвід, ще один запис у щоденнику, написаному власноруч

Ще одне емоційне самогубство, яке передозувало почуття та гордість

Занадто пізно сказати, що я кохаю тебе, надто пізно, щоб переставити п’єсу

Покинути реліквії на моєму вчорашньому майданчику

Я втрачаю на гойдалках, я втрачаю на каруселях

Я втрачаю на гойдалках, я втрачаю на каруселях

Надто багато, надто рано, надто далеко, щоб зайти, надто пізно, щоб грати, гра закінчилася

Гра закінчена

Отже, ось я знову на майданчику розбитого серця

Я програю на гойдалках, програю на каруселях, гра закінчена, закінчена

Ще одне емоційне самогубство, яке передозувало почуття та гордість

Я програю на гойдалках, програю на каруселях, гра закінчена

Занадто пізно сказати, що я кохаю тебе, надто пізно, щоб переставити п’єсу

Гра закінчена

Я граю роль у класичному стилі мученика, вирізьбленого спотвореною посмішкою

Щоб переробити текст для цієї пісні, щоб написати обряди, щоб виправити мої кривди

Епітафія до розбитої мрії, щоб вигнати цей мовчазний крик

Крик, породжений скорботою

Я ніколи не писав цю пісню про кохання, здавалося, що слова ніколи не лилися

Тепер сумний у роздумах я дивився крізь досконалість

І розгляньте тіні з іншого боку ранку

І розгляньте тіні по той бік трауру

Обіцяне весілля тепер побудка

Дурень, що втік із раю, погляне через плече й заплаче

Сидіти і жувати нарциси, намагаючись відповісти чому?

Коли ти виростеш і покинеш ігровий майданчик

Де ти поцілувала свого принца і знайшла свою жабу

Згадайте блазня, який показав вам сльози, сценарій сліз

Тож я мовчатиму назавжди, коли ти одягнеш свою весільну сукню

У тиші мого сорому німий, що співав пісню сирен

Пішов соло в грі, я пішов соло в грі

Але гра закінчилася

Ти все ще можеш сказати, що любиш мене?