Par la fenetre ouverte - Marie Carmen, André Gagnon

Dans le noir

Étendue sur mon lit

J'étais seule et j’avais quinze ans

Sans espoir

Et sans but dans la vie

Je flirtais avec le néant

Quelqu’un, au lointain, jouait du Chopin

J’ai laissé ma fenêtre entrouverte

Tous mes rêves, mes désirs, mes envies

Étouffés comme des cris d’enfants

Un soir de détresse et de solitude

J’ai voulu m’enlever la vie

Être sans amour a quinze ans

Crier au secours dans le vent

Avec une envie de plonger dans le vide

Tant de murs autour

Tant de gens

Qui sont restés sourds tout ce temps

N’ont-ils donc jamais connu le mal de vivre

On est solitaire en haute altitude

Suspendue au fil de sa vie

Il m’a suivi jusqu'à aujourd’hui

Le désespoir de mes quinze ans

Certains soirs

Quand le blues m’envahit

Je refais un saut dans le temps

Quelqu’un de ses mains

Me touchait de loin

Tout doucement

Je me suis offerte

Dans le noir étendue sur mon lit

J'étais seule et j’avais quinze ans

Un soir de détresse

Et de solitude

La musique m’a sauve la vie

В темно

Лежачи на моєму ліжку

Я був один і мені було п’ятнадцять

Безнадійний

І безцільно в житті

Я фліртував з нікчемністю

Хтось здалеку грав Шопена

Я залишив своє вікно відкритим

Всі мої мрії, мої бажання, мої бажання

Приглушений, як плач дітей

Ніч страждань і самотності

Я хотів позбавити себе життя

Бути безлюбним у п’ятнадцять

Крик на допомогу на вітрі

З бажанням пірнути в порожнечу

Навколо стільки стін

Так багато людей

Які весь цей час були глухіми

Невже вони ніколи не пізнали болю життя

Ми самотні на великій висоті

Припинено над її життям

Він слідував за мною до сьогодні

Відчай моїх п'ятнадцяти років

кілька ночей

Коли блюз охопив мене

Я стрибаю назад у часі

Хтось з його рук

Торкнувся мене здалеку

Повільно

Я запропонував себе

У темряві лежав на моєму ліжку

Я був один і мені було п’ятнадцять

Ніч лиха

І самотність

Музика врятувала мені життя