Mensagem - Maria Bethânia

Quando o carteiro chegou e o meu nome gritou

Com uma carta na mão

Ah!

De surpresa, tão rude

Nem sei como pude chegar ao portão

Lendo o envelope bonito

O seu sobrescrito eu reconheci

A mesma caligrafia que me disse um dia

Estou farto de ti

Porém não tive coragem de abrir a mensagem

Porque, na incerteza, eu meditava

Dizia: será de alegria, será de tristeza?

Quanta verdade tristonha

Ou mentira risonha uma carta nos traz

E assim pensando, rasguei sua carta e queimei

Para não sofrer mais

Todas as cartas de amor são ridículas

Não seriam cartas de amor, se não fossem ridículas

Também escrevi, no meu tempo, cartas de amor como as outras, ridículas

As cartas de amor, se há amor, têm de ser ridículas

Quem me dera o tempo em que eu escrevia, sem dar por isso, cartas de amor

ridículas

Afinal, só as criaturas que nunca escreveram cartas de amor é que são ridículas

Porém não tive coragem de abrir a mensagem

Porque, na incerteza, eu meditava

Dizia: será de alegria, será de tristeza?

Quanta verdade tristonha

Ou mentira risonha uma carta nos traz

E assim pensando, rasguei sua carta e queimei

Para não sofrer mais

Quanto a mim o amor passou

Eu só lhe peço que não faça como gente vulgar

E não me volte a cara quando passa por si

Nem tenha de mim uma recordação em que entre o rancor

Fiquemos um perante o outro

Como dois conhecidos desde a infância

Que se amaram um pouco quando meninos

Embora na vida adulta sigam outras afeições

Conserva-nos, caminho da alma, a memória de seu amor antigo e inútil

Коли прийшов листоноша, і моє ім’я закричало

З листом у руках

Ой!

Сюрприз, такий грубий

Я навіть не знаю, як я потрапив до воріт

Читання красивого конверта

Ваш верхній індекс я впізнав

Той самий почерк, який сказав мені одного дня

Я набридла тобою

Але мені не вистачило сміливості відкрити повідомлення

Тому що в невизначеності я медитував

Говорило: чи буде радість, чи буде сумно?

Скільки сумної правди

Або сміюча брехня, яку нам приносить лист

І з цією думкою я розірвав твого листа і спалив його

щоб більше не страждати

Усі любовні листи смішні

Вони не були б любовними листами, якби не були смішними

Я також писав у свій час любовні листи, як і інші, смішні

Любовні листи, якщо є любов, мають бути смішними

Я хотів би мати час, який я писав, не усвідомлюючи цього, любовні листи

смішно

Зрештою, смішними є лише ті істоти, які ніколи не писали любовних листів

Але мені не вистачило сміливості відкрити повідомлення

Тому що в невизначеності я медитував

Говорило: чи буде радість, чи буде сумно?

Скільки сумної правди

Або сміюча брехня, яку нам приносить лист

І з цією думкою я розірвав твого листа і спалив його

щоб більше не страждати

Як на мене, кохання минуло

Я тільки прошу вас не поводитися як звичайні люди

І не дивись мені обличчям, коли проходиш повз

Навіть не пам'ятай про мене, в якому між злобою

Давайте один до одного

Як двоє знайомих з дитинства

Хто трошки любив, коли були хлопчиками

Хоча в дорослому житті вони дотримуються інших прихильностей

Збережи нас, шлях душі, пам'ять про давню і марну любов свою