Eu Que Não Sei Quase Nada Do Mar - Maria Bethânia

Garimpeira da beleza te achei na beira de você me achar

Me agarra na cintura, me segura e jura que não vai soltar

E vem me bebendo toda, me deixando tonta de tanto prazer

Navegando nos meus seios, mar partindo ao meio, não vou esquecer

Eu que não sei quase nada do mar descobri que não sei nada de mim

Clara noite rara nos levando além da arrebentação

Já não tenho medo de saber quem somos na escuridão

Clara noite rara nos levando além da arrebentação

Já não tenho medo de saber quem somos na escuridão

Me agarrei em seus cabelos, sua boca quente pra não me afogar

Tua língua correnteza lambe minhas pernas como faz o mar

E vem me bebendo toda me deixando tonta de tanto prazer

Navegando nos meus seios, mar partindo ao meio, não vou esquecer

Eu que não sei quase nada do mar descobri que não sei nada de mim

Clara noite rara nos levando além da arrebentação

Já não tenho medo de saber quem somos na escuridão

Clara noite rara nos levando além da arrebentação

Já não tenho medo de saber quem somos na escuridão

Розвідувач краси, я знайшов тебе на межі того, як ти знайшов мене

Хапає мене за талію, тримає і клянеться, що не відпустить

І це мене випило, аж запаморочилося від такого задоволення

Пливу на грудях, море розколовши навпіл, я не забуду

Я, який майже нічого не знаю про море, виявив, що нічого не знаю про себе

Ясна рідкісна ніч виносить нас за межі прибою

Я більше не боюся знати, хто ми є в темряві

Ясна рідкісна ніч виносить нас за межі прибою

Я більше не боюся знати, хто ми є в темряві

Я тримався за її волосся, її гарячий рот, щоб не втопитися

Ваш нинішній язик лиже мені ноги, як море

Це мене випило, аж запаморочилося від задоволення

Пливу на грудях, море розколовши навпіл, я не забуду

Я, який майже нічого не знаю про море, виявив, що нічого не знаю про себе

Ясна рідкісна ніч виносить нас за межі прибою

Я більше не боюся знати, хто ми є в темряві

Ясна рідкісна ніч виносить нас за межі прибою

Я більше не боюся знати, хто ми є в темряві