Carta de Amor - Maria Bethânia

Não mexe comigo que eu não ando só

Eu não ando só, que eu não ando só

Não mexe não

Eu tenho zumbi, besouro o chefe dos tupis

Sou tupinambá, tenho erês, caboclo boiadeiro

Mãos de cura, morubichabas, cocares, arco-íris

Zarabatanas, curarês, flechas e altares

A velocidade da luz no escuro da mata escura

O breu o silêncio a espera.

eu tenho jesus

Maria e josé, todos os pajés em minha companhia

O menino deus brinca e dorme nos meus sonhos

O poeta me contou

Não mexe comigo que eu não ando só

Eu não ando só, que eu não ando só

Não mexe não

Não misturo, não me dobro a rainha do mar

Anda de mãos dadas comigo, me ensina o baile

Das ondas e canta, canta, canta pra mim, é do

Ouro de oxum que é feita a armadura guarda o

Meu corpo, garante meu sangue, minha garganta

O veneno do mal não acha passagem e em meu

Coração maria ascende sua luz, e me aponta o

Caminho

Me sumo no vento, cavalgo no raio de iansã

Giro o mundo, viro, reviro tô no reconcavo

Tô em face, vôo entre as estrelas, brinco de

Ser uma traço o cruzeiro do sul, com a tocha

Da fogueira de joão menino, rezo com as três

Marias, vou além me recolho no esplendor das

Nebulosas descanso nos vales, montanhas, durmo

Na forja de Ogum, mergulho no calor da lava

Dos vulcões, corpo vivo de xangô

Não ando no breu nem ando na treva

Não ando no breu nem ando na treva

É por onde eu vou que o santo me leva

É por onde eu vou que o santo me leva

Medo não me alcança, no deserto me acho, faço

Cobra morder o rabo, escorpião vira pirilampo

Meus pés recebem bálsamos, unguento suave das

Mãos de maria, irmã de marta e lázaro, no

Oásis de bethânia

Pensou que eu ando só, atente ao tempo num

Começa nem termina, é nunca é sempre, é tempo

De reparar na balança de nobre cobre que o rei

Equilibra, fulmina o injusto, deixa nua a justiça

Eu não provo do teu féu, eu não piso no teu chão

E pra onde você for não leva o meu nome não

E pra onde você for não leva o meu nome não

Onde vai valente?

você secô seus olhos insones

Secaram, não vêêm brotar a relva que cresce livre

E verde, longe da tua cegueira.

seus ouvidos se

Fecharam à qualquer música, qualquer som, nem o

Bem nem o mal, pensam em ti, ninguém te escolhe

Você pisa na terra mas não sente apenas pisa

Apenas vaga sobre o planeta, já nem ouve as

Teclas do teu piano, você está tão mirrado que

Nem o diabo te ambiciona, não tem alma você é

O oco, do oco, do oco, do sem fim do mundo

O que é teu já tá guardado

Não sou eu que vou lhe dar

Não sou eu que vou lhe dar

Não sou eu que vou lhe dar

Eu posso engolir você só pra cuspir depois

Minha forma é matéria que você não alcança

Desde o leite do peito de minha mãe, até o sem

Fim dos versos, versos, versos, que brota do

Poeta em toda poesia sob a luz da lua que deita

Na palma da inspiração de caymmi, se choro, quando

Choro e minha lágrima cai é pra regar o capim que

Alimenta a vida, chorando eu refaço as nascentes

Que você secou

Se desejo o meu desejo faz subir marés de sal e

Sortilégio, vivo de cara pra o vento na chuva e

Quero me molhar.

o terço de fátima e o cordão de

Gandhi, cruzam o meu peito

Sou como a haste fina que qualquer brisa verga

Mas, nenhuma espada corta

Não mexe comigo que eu não ando só

Eu não ando só, que eu não ando só

Não mexe comigo

Не возьмися зі мною, я не один

Я не ходжу один, я не ходжу один

не рухайся ні

У мене є зомбі, жук голова тупі

Я тупінамба, у мене є erês, caboclo boiadeiro

Лікувальні руки, морубічаби, головні убори, веселка

Духові трубки, курарези, стріли та вівтарі

Швидкість світла в темряві темного лісу

О бреу тиша чекає.

У мене є Ісус

Марія та Хозе, усі шамани в моїй компанії

Бог-хлопчик грає і спить у моїх снах

Мені поет сказав

Не возьмися зі мною, я не один

Я не ходжу один, я не ходжу один

не рухайся ні

Не мішаю, не гну морську царицю

Ходи зі мною рука об руку, навчи мене танцю

Від хвиль і співай, співай, співай мені, це від

 оксумове золото, виготовлене обладунки, охороняє

Моє тіло гарантує мою кров, моє горло

Отрута зла не знаходить проходу і в моєму

Серце Марії вмикає світло і вказує на мене

Шлях

Я сумо в венто, я катаюся на iansã ray

Я обертаю світ, обертаю, обертаю, я в розвідці

Я в обличчя, я літаю серед зірок, я граю

Бути слідом південного круїзу з факелом

Я молюся з трьома з багаття Івана хлопчика

Маріас, я виходжу за межі я відступаю у пишність

Туманності відпочивають в долинах, горах, сплять

У кузні Огуна, пірнаючи в спеку лави

З вулканів, живе тіло xangô

Я не ходжу в благородних і не ходжу в темряві

Я не ходжу в благородних і не ходжу в темряві

Туди, куди я йду, мене веде святий

Туди, куди я йду, мене веде святий

Страх не доходить до мене, в пустелі я думаю, я

Змія кусає хвіст, скорпіон стає світляком

Мої ноги отримують бальзами, солодку мазь з

Руки Марії, сестри Марти та Лазаря, в

оазис бетанії

Ви думали, що я гуляю один, зверніть увагу на погоду в а

Це не починається і не закінчується, це ніколи не буває завжди, пора

Для ремонту благородної мідної ваги, що король

Урівноважує, висвітлює несправедливість, залишає правосуддя оголеним

Я не доводжу твоїй віри, я не ступаю на твій підлогу

І куди ви йдете, не називайте моє ім’я

І куди ви йдете, не називайте моє ім’я

Куди ти йдеш хоробрий?

висушуєш безсонні очі

Вони висохли, не бачать трави, що росте вільно

І зелений, далеко від твоєї сліпоти.

ваші вуха якщо

Вони закриті для будь-якої музики, будь-якого звуку, навіть не самого

Добре чи погано, вони думають про вас, ніхто не вибирає вас

Ви ступаєте на землю, але не просто відчуваєте це

Він просто блукає планетою, він навіть не чує

Ваші клавіші піаніно, ви такий худий

Навіть диявол до тебе не прагне, ти не маєш душі

Порожній, порожній, порожній, нескінченний світ

Те, що твоє, вже збережено

Я не той, хто збирається дати тобі

Я не той, хто збирається дати тобі

Я не той, хто збирається дати тобі

Я можу проковтнути тебе, щоб потім виплюнути

Моя форма - це матерія, до якої ви не можете дістатися

Від грудного молока моєї мами до без

Кінець віршів, віршів, віршів, що випливає з

Поет у всій поезії під світлом місяця, що заходить

На долоні натхнення Кейммі, якщо плач, то коли

Я плачу, і моя сльоза падає, щоб полити траву

Живить життя, плачучи Я переробляю пружини

що ви висушили

Якщо я хочу, моє бажання змушує соляні припливи підніматися і

Sortilege, я живу обличчям до вітру під час дощу і

Я хочу промокнути.

третина Фатіми та шнур

Ганді, перехрести мене на грудях

Я як тонкий стрижень, який гнув будь-який вітерець

Але не порізає меч

Не возьмися зі мною, я не один

Я не ходжу один, я не ходжу один

Не жартуй зі мною