Canção dos Viajantes - Marcus Viana

Pelos caminhos da Terra

Largas estradas no mar

Pego os atalhos do vento

Nas ondes de fogo do ar

Não há tempestade ou tormenta

Que quebre o casco do navio

Coração bom que navega

Nas ondas do Mundo bravio

Verde esmeralda oceano

Inunda minha alma sedenta

Descubro mil ilhas de sonho

Sem dor, sem tristeza ou doença

Pra quem tem fé e resiste

Luz do amor acesa no peito

Nada é duro, nada é triste

Espanta a noite, toca o medo

Mãe natureza me ensina

A ser humilde a ser pequeno

Beber água pura da vida

Me afastar de todo o veneno

Abrir a porta, o celeiro

Os tesouros do coração

Vêm ver rolar cachoeira

Água limpa do ribeirão

Deixa encharcar a semente

Luz da vida no fundo do chão

Como o amor transforma a gente

Como o Sol, a escuridão

Дорогами Землі

Широкі дороги на морі

Я використовую ярлики вітру

У повітряних хвилях

Немає ні бурі, ні бурі

Це ламає корпус корабля

Добре серце, що пливе

На хвилях дикого світу

океан смарагдово-зелений

Залий мою спраглу душу

Я відкриваю тисячу островів мрії

Ні болю, ні печалі, ні хвороби

Для тих, хто вірить і чинить опір

Вогник кохання запалав на грудях

Нічого не важко, нічого сумного

Страшить ніч, чіпає страх

Вчить мене матінка природа

Бути скромним, бути маленьким

Пити чисту воду з життя

Геть від усієї отрути

Відкрийте двері, сарай

Скарби серця

Приходьте подивитися на водоспад

Чиста вода з рибейрану

Дайте насінню просочитися

Світло життя на дні підлоги

Як любов перетворює нас нас

Як сонце, темрява