Buscadme y Viviréis - Marcos Vidal

Cada vez mas violencia.

Mas maldad en la tierra

Parece que el amor ha muerto

Y la locura reina sobre la humanidad

Jovenes acabados

Niños abandonados

A precio de placer

Y decidiendo solo el interes.

Donde quedan la justicia y la vergaenza?

Donde quedan el castigo y la razon?

¿Porque callas Tu, Señor y nos olvidas?

¿Como puedes permitir tanto Dolor?

Dime ¿Donde esta aquel Dios El Dios de Elias

Que debes en cuando se dejaba oi­r?

¿Cuanto tiempo tardara tu Espiritu en venir?

Necios como niños

Torpes cachorrillos,

Como nos gusta jugar

y nos gusta preguntar

Aquello que hace tiempo sabemos ya.

Dios aun sigue hablando

Sigue aun contestando

Y aquel que quiere oi­r

Aun puede percibir su voz de amor.

¿Como puedo derramar yo de mi Espiritu?

Si mis hijos no se vuelven hacia mi?

Ahora ciñete como un varon valiente

Yo hablare y tu me contestaras a mi.

¿Donde estan aquellos hombres como Eli­as?

Que dejaron todo por seguirme a mi?

Que rompieron compromisos con el mundo

Solo por agradarme a mi?

¿Donde estan aquellos tres que en Babilonia

prefirieron ser quemados a ceder?

¿Donde esta aquel Daniel que me adoraba?

Donde esta la santidad de aquel Jose?

¿Donde esta ese niño que mato al Gigante?

¿Donde estan los sucesores de Josue?

¿Donde estan esas mujeres entregadas como Esther?

Jovenes acabados,

Niños abandonados

A precio de placer,

Y pagan inocentes

los errores de otros en el ayer.

Si mi pueblo se volviese y me buscase

Renovando asi­ su entrega y su fe

Si me amasen como aman sus caminos

Si olvidasen los rencores del ayer

Yo abriria las ventanas de los cielos

Y la tierra hoy veria mi poder,

Mientras tanto aun repito como antaño,

Buscadme y Vivirais.

Все більше насильства.

більше зла на землі

Здається, що любов померла

І божевілля панує над людством

молодий закінчив

Покинуті діти

ціною задоволення

І вирішуючи лише інтереси.

Де справедливість і сором?

Де покарання і причина?

Чого мовчиш, Господи, і забуваєш нас?

Як можна допускати стільки болю?

Скажи мені, де той Бог? Бог Іллі

Чим ви зобов’язані, коли це почули?

Скільки часу знадобиться, щоб прийти твій Дух?

Дурні, як діти

незграбні цуценята,

як ми любимо грати

і ми любимо питати

Те, що ми давно знаємо.

Бог все ще говорить

все ще відповідає

І той, хто хоче почути

Ви все ще чуєте його голос кохання.

Як я можу вилити свій Дух?

Якщо мої діти не звертаються до мене?

Тепер підпережіться, як хоробрий чоловік

Я буду говорити, а ти мені відповідатимеш.

Де ті люди, як Ілля?

Що вони залишили все, щоб слідувати за мною?

Хто порушив зобов’язання зі світом

Просто щоб мені догодити?

Де ті троє, що у Вавилоні

вони воліли, щоб їх спалили, щоб поступитися?

Де той Данило, який мене обожнював?

Де святість того Хосе?

Де той хлопчик, що вбив Велетня?

Де наступники Ісуса Навина?

Де ті віддані жінки, як Естер?

молодий закінчив,

Покинуті діти

ціною задоволення,

І платять невинно

чужі помилки вчора.

Якби мій народ обернувся і шукав мене

Таким чином відновлюючи свою відданість і віру

Якби вони любили мене, як люблять свої шляхи

Якщо вони забудуть вчорашні образи

Я б відкрив небесні вікна

І сьогодні б земля побачила мою силу,

Тим часом повторюю, як і раніше,

Знайди мене і живи.