L'internationale - Marc Ogeret

Debout les damnés de la terre

Debout les forçats de la faim

La raison tonne en son cratère

C’est l'éruption de la fin

Du passé faisons table rase

Foule, esclaves, debout, debout

La monde va changer de base

Nous ne sommes rien, soyons tout!

C’est la lutte finale

Groupons nous, et demain

L’Internationale

Sera le genre humain

Il n’est pas de sauveurs suprêmes

Ni Dieu, ni César, ni tribun

Producteurs, sauvons nous nous-mêmes

Décrétons le salut commun

Pour que le voleur rende gorge

Pour tirer l’esprit du cachot

Soufflons nous même notre forge

Battons le fer quand il est chaud

C’est la lutte finale

Groupons nous, et demain

L’Internationale

Sera le genre humain

L'état comprime et la loi triche

L’impôt saigne le malheureux

Nul devoir ne s’impose au riche

Le droit du pauvre est un mot creux

C’est assez, languir en tutelle

L'égalité veut d’autres lois

Pas de droits sans devoirs dit-elle

Égaux, pas de devoirs sans droits!

C’est la lutte finale

Groupons nous, et demain

L’Internationale

Sera le genre humain

Hideux dans leur apothéose

Les rois de la mine et du rail

Ont-ils jamais fait autre chose

Que dévaliser le travail

Dans les coffres-forts de la bande

Ce qu’il a crée s’est fondu

En décrétant qu’on le lui rende

Le peuple ne veut que son dû

C’est la lutte finale

Groupons nous, et demain

L’Internationale

Sera le genre humain

Les rois nous soûlaient de fumées

Paix entre nous, guerre aux tyrans

Appliquons la grève aux armées

Crosse en l’air et rompons les rangs

S’ils s’obstinent ces cannibales

A faire de nous des héros

Ils sauront bientôt que nos balles

Sont pour nos propres généraux

C’est la lutte finale

Groupons nous, et demain

L’Internationale

Sera le genre humain

Ouvriers, paysans, nous sommes

Le grand parti des travailleurs

La terre n’appartient qu’aux hommes

L’oisif ira loger ailleurs

Combien, de nos chairs se repaissent

Mais si les corbeaux, les vautours

Un de ces matins disparaissent

Le soleil brillera toujours

Встаньте прокляті землі

Встають засуджені голоду

Розум гримить у його кратері

Це виверження кінця

З минулого витріть шифер

Натовп, раби, стоячи, стоячи

Світ змінить основу

Ми ніщо, будьмо всім!

Це фінальний бій

Зберемося, а завтра

Міжнародний

Буде людська раса

Немає вищих рятівників

Ні Бог, ні Цезар, ні трибун

Виробники, бережемо себе

Визначимо загальне спасіння

Щоб злодій зробив горло

Щоб витягнути духа з підземелля

Давайте підірвати власну кузню

Вдаримо залізо, коли воно гаряче

Це фінальний бій

Зберемося, а завтра

Міжнародний

Буде людська раса

Держава стискає, а закон обманює

Податки кровоточать нещасних

На багатих не накладається жодних обов'язків

Право бідняка – це пусте слово

Досить нудитися в опіці

Рівність вимагає інших законів

Вона сказала, що немає прав без обов'язків

Рівні, без прав немає обов'язків!

Це фінальний бій

Зберемося, а завтра

Міжнародний

Буде людська раса

Огидні своїм апофеозом

Королі гірництва та залізниці

Чи робили вони коли-небудь ще щось

Чим грабувати робочу силу

У групових сейфах

Те, що він створив, розтануло

Прийнявши указ про його повернення

Народ хоче лише належного

Це фінальний бій

Зберемося, а завтра

Міжнародний

Буде людська раса

Королі напоїли нас димом

Мир між нами, війна з тиранами

Давайте нанесемо удар по арміям

Перехреститися і зламати лави

Якщо вони будуть продовжувати ці канібали

Щоб зробити нас героями

Вони скоро дізнаються, що наші кулі

Для наших власних генералів

Це фінальний бій

Зберемося, а завтра

Міжнародний

Буде людська раса

Робітники, селяни, ми

Велика лейбористська партія

Земля належить тільки людям

Ледар піде і залишиться в іншому місці

Скільки нашого тіла бенкетує

Але якщо ворони, грифи

Одного з тих ранків зникає

Сонце завжди буде світити