Доброе солнце - Марат Фидель

Свет уронил пятак,

Да разогнал не так беглые облака.

И полетел вперед под синий небосвод,

Но не догнал пока.

Плачет тоскливый день, бьет в подоконник дождь-

Бедной судьбы пророк.

Словно в твои глаза он окунется в море.

Доброе ты, солнце мое, на чистом просторе.

Доброе ты, солнце мое, и радость и горе.

И так легко понять, ловить твой каждый звук,

Но не хватило сил.

И так легко обнять, одно движенье рук,

Но отпустил.

Прости.

Плачет тоскливый день, бьет в подоконник дождь-

Бедной судьбы пророк.

Словно в твои глаза он окунется в море.

Доброе ты, солнце мое, на чистом просторе.

Доброе ты, солнце мое, и радость и горе.

Світло впустило п'ятак,

Так розігнав не так швидкі хмари.

І полетів уперед під синій небозвід,

Але не наздогнав поки що.

Плаче тужливий день, б'є в підвіконня дощ-

Бідолашної долі пророк.

Немов у твої очі він зануриться в море.

Добре ти, сонце моє, на чистому просторі.

Добре ти, сонце моє, і радість і горе.

І так легко зрозуміти, ловити твій кожен звук,

Але не вистачило сил.

І так легко обійняти, один рух рук,

Але відпустив.

Пробач.

Плаче тужливий день, б'є в підвіконня дощ-

Бідолашної долі пророк.

Немов у твої очі він зануриться в море.

Добре ти, сонце моє, на чистому просторі.

Добре ти, сонце моє, і радість і горе.