На путь воина встаю - Manizha

По небу птицы, надо проститься

Время пришло понять

Кто я — журавль или синица

Где мне теперь летать?

Вижу я себя в отражении

И воде всё отдаю

Оставляя сожаления

На путь воина встаю

На путь воина встаю

Так просто сдаться, сложно остаться

В поле, где грянет гром

Копья и стрелы дрожью по телу

Знаю, как стать мне огнём

Вижу я себя в отражении

И воде всё отдаю

Оставляя сожаления

На путь воина встаю

На путь воина встаю

Лезвия холод, битвы пожар

Вместо ответа новый удар

Стану сильнее к исходу дня

Одна без тебя?

Только глядя в отражение

Вижу душу я твою

Ради главного сражения

На путь воина встаю

По небу птиці, треба попрощатися

Час настав зрозуміти

Хто я — журавель чи синиця

Де мені тепер літати?

Бачу я себе в відображенні

І воді все віддаю

Залишаючи жаль

На шлях воїна встаю

На шлях воїна встаю

Так просто здатися, складно залишитися

У поле, де гримне грім

Списи і стріли тремтінням по тілу

Знаю, як стати мені вогнем

Бачу я себе в відображенні

І воді все віддаю

Залишаючи жаль

На шлях воїна встаю

На шлях воїна встаю

Леза холод, битва пожежа

Замість відповіді новий удар

Стану сильнішим до виходу дня

Одна без тебе?

Тільки дивлячись у відображення

Бачу душу я твою

Заради головної битви

На шлях воїна встаю