Nightfall - Mandragora Scream

Blessed in the dark …

Collapse of heart…

Silence of writhe…

The book of my life that’s risin' again tonight

recallin' in life a death-line in my mind

and livin' in pain without your Black Star.

Scratchin' my heart,

housin' my death

naked by sores

of ever-livin' lust,

Luna across my veins…

Hoverin' through this sky… and I die…

Dyin' in a creep of my flight without life… a long ways of a blind faith.

A whirly around, blossoms fade away…

Only frazil prayed afar…

Flamin' cries glancin' afterlife,

after all I’m diein' for a line

moulder creed of dawn that’s fallin'

In a gruellin', crownin'.

Womb of my fade,

He gnaws my nerves

while I dwell

through dark throws

with His eyes of lust, deified.

I sacrificed my corpse and now… I’ll fall!

For His curse and His prayer ‘til the end I’ll drag to life all my scars.

A whirly around, blossoms fade away…

Only frazil prayed afar…

Flamin' cries glancin' afterlife,

after all I’m diein' for a line

moulder creed of dawn that’s fallin'

In a gruellin', crownin'.

Groanin' through the bounds of earth,

graspin' tightly darkest thread…

Glowerin' on my last return,

from cavalries of dyin' dawn…

Dreamin' now my dragonfly,

diein' for my dragonfly

and soul bells.

On your love, in your sighs

I’m writin' of all my life…

Callin' you, callin' now,

callin' in your heart all my glowin' light.

A whirly around, hauntin' nights tonight,

only frazil prayed afar…

Flamin' cries glancin' afterlife,

after all I’m diein' for a line

moulder creed of dawn that’s fallin'…

Breathing in the dark…

Twister in heart…

silence in night…

The book of my life

of silence’s night, I’ll write

Благословенний у темряві…

Зрив серця…

Тиша корчування…

Книга мого життя, яка сьогодні ввечері знову встає

згадую в життя лінію смерті в моїй думці

і жити в болі без своєї Black Star.

Почухаю моє серце,

житло моєї смерті

голий від ран

вічно живої пожадливості,

Луна по моїх венах…

Летаю цим небом… і я вмираю…

Вмираю в мого польоту без життя… довгі шляхи сліпої віри.

Кругом крутиться, зів’януть квіти…

Тільки Фразіл молився здалека…

Плам'яні крики, глянувши на загробне життя,

зрештою, я вмираю за ряд

кредо світанку, що падає

У висипання, корона.

Утроба мого вицвітання,

Він гризе мені нерви

поки я живу

крізь темні кидки

Його очима пожадливості, обожненими.

Я приніс в жертву свій труп, а тепер… я впаду!

За Його прокляття і Його молитву до кінця я тягну до життя всі свої шрами.

Кругом крутиться, зів’януть квіти…

Тільки Фразіл молився здалека…

Плам'яні крики, глянувши на загробне життя,

зрештою, я вмираю за ряд

кредо світанку, що падає

У висипання, корона.

Стогону межами землі,

міцно хапаючи найтемнішу нитку...

Я горю під час мого останнього повернення,

з кавалерії зорі...

Мрію тепер моя бабка,

вмираю за мою бабку

і дзвіночки душі.

На твоєму коханні, у твоїх зітханнях

Я пишу про все своє життя…

Дзвоню тобі, дзвоню зараз,

кличу у твоє серце все моє світло.

Сьогодні вечорами крутяться ночі,

тільки Фразіл молився здалека...

Плам'яні крики, глянувши на загробне життя,

зрештою, я вмираю за ряд

Molder Creed світанку, який падає...

Дихаючи в темряві…

Твіст у серці…

тиша вночі…

Книга мого життя

ночі тиші, я напишу