Песенка о счастье - Майя Кристалинская

За семью горами, за семью морями

Счастье живет.

Потому и счастье, потому и счастье,

Что — далеко.

Человек о счастье, человек о счастье

Песню поет,

О том, что счастье так далеко,

И до него дойти нелегко.

Ну, а если счастье, ну, а если счастье

Рядом с тобой?

Ну, а если гор высоких, рек глубоких

Нету в пути?

Как же ты тогда поймешь, любовь моя,

Что любишь меня?

Чтобы понять, как любишь меня,

Теряй меня и вновь находи.

А дорог на свете, а дорог на свете

Тысячи есть.

Чтоб с пути не сбиться и не заблудиться,

Помни одно, только одно:

Что на свете счастье, что на свете счастье

Все-таки есть.

Кому дойти до счастья дано,

Тому и улыбнется оно.

За сімома горами, за сімома морями

Щастя живе.

Тому і щастя, тому і щастя,

Що— далеко.

Людина про щастя, людина про щастя

Пісню співає,

Про те, що щастя так далеко,

І до нього дійти нелегко.

Ну, а якщо щастя, ну, а якщо щастя

Поряд з тобою?

Ну, а якщо гір високих, рік глибоких

Нема в дорозі?

Як же ти тоді зрозумієш, любов моя,

Що любиш мене?

Щоб зрозуміти, як любиш мене,

Втрачай мене і знову знаходь.

А доріг на світлі, а доріг на світлі

Тисячі є.

Щоб з шляху не збитися і не заблудитися,

Пам'ятай одне, тільки одне:

Що на світі щастя, що на світі щастя

Все-таки є.

Кому дійти до щастя дано,

Тому і посміхнеться воно.