Колыбельная с четырьмя дождями - Майя Кристалинская

Дождь прохожих осыпает, в окна моросит.

Мой мальчишка засыпает, но еще не спит.

— Мама, расскажи мне о дожде…

И пою я тихо сыну днем и под луной:

Дождь бывает желтый, синий, серый, голубой…

Голубой, он самый добрый, с ним цветы цветут.

Голубой идет недолго — его долго ждут.

А приходит летний вечер, шмель в траве гудит.

И летят земле навстречу синие дожди.

Синий дождь раскрасит сливы у тебя в саду.

Синий дождь, он самый сильный, от него растут.

Осень озеро остудит, клен озолотит.

В сентябре приходят к людям желтые дожди.

Желтый дождь протянет руки к той судьбе и к той.

Желтый дождь, он для разлуки, он пока не твой.

-Мама, а бывают черные дожди?

И пою я тихо сыну днем и под луной:

Дождь бывает желтый, синий, серый, голубой…

Спи, мой сын, приходят к людям разные дожди.

Только черный дождь не будет на твоем пути.

Верю, черный дождь не будет на твоем пути.

Дощ перехожих обсипає, у вікна мрячить.

Мій хлопчик засинає, але ще не спить.

— Мамо, розкажи мені про дощ…

І співаю я тихо синові вдень і під місяцем:

Дощ буває жовтий, синій, сірий, блакитний.

Блакитний, він найдобріший, з ним квіти цвітуть.

Блакитний іде недовго — його довго чекають.

А приходить літній вечір, джміль у траві гуде.

І летять землі назустріч сині дощі.

Синій дощ розфарбує сливи в тебе в саду.

Синій дощ, він найсильніший, від нього ростуть.

Осіннє озеро остудить, клен озолотить.

У вересні приходять до людей жовті дощі.

Жовтий дощ простягне руки до тієї долі і до тієї.

Жовтий дощ, він для розлуки, він поки не твій.

-Мамо, а бувають чорні дощі?

І співаю я тихо синові вдень і під місяцем:

Дощ буває жовтий, синій, сірий, блакитний.

Спи, мій сину, приходять до людей різні дощі.

Тільки чорний дощ не буде на твоєму шляху.

Вірю, чорний дощ не буде на твоєму шляху.