Неизвестный солдат - Майя Кристалинская

Неизвестный солдат, он всегда известный

Там, где столько лет назад рос в избушке тесной.

И его, как дитя, помнит мать в избушке,

Помнят ходики, грустя, все его веснушки.

Неизвестный солдат — он всегда с родными,

Там, где столько лет подряд шепчут его имя.

Но погибший герой даже для невесты

И для матери порой в чем-то неизвестный.

Припев:

Пусть нам женщины платками машут,

Но пусть знают, хоть о том не говорят, —

Каждый самый известный маршал

В чем-то тоже неизвестный солдат.

Неизвестный солдат глубоко-глубоко,

Но глаза его глядят ночью в наши окна.

Что-то хочет узнать, что-то его гложет,

Что-то хочет он сказать, но сказать не может.

Неизвестный солдат — это все солдаты,

Что в земле сырой хранят свои тайны свято.

Заслонил всем собой всю Россию каждый,

Кто единожды Герой, значит, втайне — дважды.

Припев.

Невідомий солдат, він завжди відомий

Там, де стільки років тому зростав у хаті тісній.

І його, як дитя, пам'ятає мати в хатинці,

Пам'ятають ходики, сумуючи, всі його ластовиння.

Невідомий солдат — він завжди з рідними,

Там, де стільки років поспіль шепочуть його ім'я.

Але загиблий герой навіть для нареченої

І для матері часом у чомусь невідомий.

Приспів:

Нехай нам жінки хустками махають,

Але хай знають, хоч про тому не говорять, —

Кожен найвідоміший маршал

У чомусь теж невідомий солдат.

Невідомий солдат глибоко-глибоко,

Але очі його дивляться вночі в наші вікна.

Щось хоче дізнатися, щось його тягне,

Щось хоче він сказати, але сказати не може.

Невідомий солдат — це все солдати,

Що в землі сирій зберігають свої таємниці свято.

Заступив усім собою всю Росію кожен,

Хто одного разу Герой, значить, потай — двічі.

Приспів.