Spinning Wheels Of Time - Magna Carta

Watchman will you turn your head, and light your lamp for me

your cloak is filled with darkness, and the things I cannot see

beyond the morning watchtower where the fallen angels shine

sitting at the spinning wheels of time

I can hear beyond me through the breath of waking children

the sound of unreal laughter filling empty smiling glasses

and the victims of oppression, they are carried from the prison

of the world that knew them little, and could not hear their voices

and hate is lost and looking for a sign

caught up in the spinning wheels of time

I cannot see too clearly would you take me by the hand

a sky of blood is raining benediction on the land

a blade is softly sweeping and the blazing watchfire shines

sitting at the spinning wheels of time

time is slowly rising and the sound of pagan voices

fills the warm air with their singing and the wonder of their music

and the faces in the shadows of the chains that held them closely

in the darkness they are standing and no one really knows them

and hate is just a stranger left behind

caught up in the spinning wheels of time

my time is almost gone you say the sand is nearly run

my dream is slowly fading with the rising of the sun

beyond the morning watchtower where the fallen angels shine

Fading are the spinning wheels of time

fading are the spinning wheels of time

fading are the spinning wheels of time

fading are the spinning wheels of time

Сторож, ти повернеш свою голову і запалиш мені свою лампу

твій плащ наповнений темрявою і речами, яких я не бачу

за ранковою сторожовою вежею, де сяють занепалі ангели

сидячи за колесами часу

Я чую поза собою через подих прокинулися дітей

звук нереального сміху, що наповнює порожні усміхнені келихи

і жертв гноблення їх вивозять із в’язниці

світу, який мало їх знав і не чув їхніх голосів

і ненависть втрачена і шукає знак

потрапили в коліщатка часу

Я не дуже чітко бачу, чи візьмеш мене за руку

Небо крові благословляє землю

лезо тихенько змітає, і палаючий вогонь сяє

сидячи за колесами часу

час повільно наближається і лунає язичницькі голоси

наповнює тепле повітря своїм співом і дивовижною їхньою музикою

і обличчя в тіні ланцюгів, які їх тримали

у темряві вони стоять, і ніхто їх насправді не знає

а ненависть — просто незнайомець, який залишився позаду

потрапили в коліщатка часу

мій час майже закінчився, ви кажете, що пісок майже закінчився

моя мрія повільно згасає із сходом сонця

за ранковою сторожовою вежею, де сяють занепалі ангели

Згасання — це прядки часу

згасання — це прядки часу

згасання — це прядки часу

згасання — це прядки часу