Soliloquy 2 - Magna Carta

Against the march of time,

a child, now man,

stands alone and

demands just to be,

to live and to love and do the things that a man must do

and yet in his soul,

and cries out for the simple ways,

of yesterday

Проти ходу часу,

дитина, тепер чоловік,

стоїть окремо і

вимагає просто бути,

жити, любити і робити те, що має робити чоловік

і все ж у його душі,

і волає про прості шляхи,

вчора