Nidderdale/Backroads - Magna Carta

Backroads winding over the hill

all those warm open faces,

smiled a welcome and goodbye

I hold you here in my heart,

lady with your Mona Lisa smile

your body filled my senses, like the heavens fill the sky

and I was born to know you without ever knowing why

down the backroads,

honey, down the backroads

the backroads of my life.

Zapped out on nothing

nothing left to blame

fate is a stranger,

sometimes calls your name.

and I lost me a fortune

but I got diamonds in my hand

I hear your voice in the night,

see the trees throwing patterns on your skin

I took a road to somewhere, but I guess I lost my way

for the best of good intentions, I was coming back one day

down the backroads

honey, down the backroads

the backroads of my life.

Best friends were strangers

Lord I broke the rules

broke a hundred miles of hearts,

Lord I played the fool

now it’s a strange consolation

when you think you got it made

I’ve journeyed to the anvils of the sun

frozen in the bitter arctic winds

when forgotten friends and memories, come tugging at my sleeve

you get the urge for going then you wonder why you leave

down the backroads

honey, down the backroads

the backroads of my life.

Freight train to nowhere

coasting down the plane

I was hitching on a highway

now there’s singing in the wires

and I’m so lonesome I could cry

I hold you here in my heart,

lady with your Mona Lisa smile

your body filled my senses,

like the heavens fill the sky

and I was born to know you,

without ever knowing why

down the backroads,

honey, down the backroads

the backroads of my life.

Західні дороги звиваються над пагорбом

всі ці теплі відкриті обличчя,

посміхнувся на вітання та до побачення

Я тримаю тебе тут, у мому серці,

жінка з усмішкою Мони Лізи

твоє тіло наповнило мої почуття, як небо наповнює небо

і я народжений знати тебе, навіть не знаючи чому

по глухих дорогах,

мила, по глухих дорогах

глухими дорогами мого життя.

Викинувся ні на що

нема чого звинувачувати

доля не чужа,

іноді називає твоє ім'я.

і я втратив статок

але у мене в руках діаманти

Я чую твій голос у ночі,

побачите, як дерева кидають візерунки на вашу шкіру

Я в’їхав кудись дорогою, але здається, заблукав

з найкращих намірів, я повернувся одного дня

по глухих дорогах

мила, по глухих дорогах

глухими дорогами мого життя.

Кращі друзі були незнайомими людьми

Господи, я порушив правила

розбив сто миль сердець,

Господи, я зіграв дурня

тепер це дивна втіха

коли ви думаєте, що ви це зробили

Я мандрував до ковадла сонця

замерзлих у лютих арктичних вітрах

коли забуті друзі та спогади, потягни мене за рукав

у вас виникає бажання піти, а потім ви дивуєтеся, чому ви йдете

по глухих дорогах

мила, по глухих дорогах

глухими дорогами мого життя.

Товарний потяг в нікуди

рух накатом вниз по літаку

Я їхав на автостраді

тепер у проводах співає

і я такий самотній, що можу заплакати

Я тримаю тебе тут, у мому серці,

жінка з усмішкою Мони Лізи

твоє тіло наповнило мої почуття,

як небо наповнює небо

і я народжений , щоб знати тебе,

ніколи не знаючи чому

по глухих дорогах,

мила, по глухих дорогах

глухими дорогами мого життя.