Lord Of The Ages - Magna Carta

Lord of the ages rode one night

Out through the gateways of time

Astride a great charger

In a cloak of white samite

He flew on the air

Like a storm

Dark was the night

For he gathered the stars in his hand

To light a path through the sky

While the hooves of his charger

Made comets of fire

Bewitching all eyes

Beheld them

Lord of the ages, nobody knows

Whether he goes, nobody knows

Below a dark forest in caves of black granite

The children of darkness dwelt in oblivion

Betraying one another in endless confusion

But the lord of the dark

Had bewitched them

From time’s first creation

The wise men and prophets

And all workers of magic

Had warned of the reckoning

The wind and the fire

And the plague of destruction that follows the path

Of evil

Lord of the ages, nobody knows

Whether he goes, nobody knows

Far above the wide ocean and thundering rivers

Through the sun and the rain

The turn of the seasons

Rode the god of all knowing

While all around him celestial companions

Friends from the void before time was woven

Honour his crown with words of white fire

And carry his robes of light

Whither he goes, nobody knows

But in the peace of a valley

A young child was born

Filling the night with his crying

And an old man gave thanks to the lord of the ages

Who’s battle is not with innocence

But the birds of the air were silent

Knowing that time had come when time was forgotten

The waters were stilled

The mountains stood empty

And the cities were deaf

Long, long ago

Enough

Cried a voice

And the earth was awakened

Poor and the rich fell to ring of the fire

Death and destruction rode out together

Turning the world to a funeral pyre

It was the lord of the ages

Gathering in the harvest

I said the lord of the ages

Gathering in the harvest

Oh, lord

Gathering in the harvest

Gathering in the harvest (repeated by backing vocals)

And from the blood and the thunder of men and their dying

His eyes dark with sorrow

The lord of the ages

Gathered in his harvest

Gathering in the harvest (repeated by backing vocals)

But to the old and helpless

The weak and the humble

To the children of light

His words of compassion breezed on them gently

Dissolving the darkness across the great valley that rumbled with fire

And from the death and destruction

The lord of the ages

Carried the fruit to the harvest

To freedom

Lord of the ages, nobody knows

Whither he goes, nobody knows

Одного разу вночі їхав Володар віків

Виходьте через ворота часу

Сідайте на чудовий зарядний пристрій

У плащі з білого саміту

Він летів у ефірі

Як буря

Темна була ніч

Бо він зібрав зірки у свою руку

Щоб освітлити стежку в небі

Поки копита його зарядного пристрою

Створив вогняні комети

Заворожує всі очі

Бачив їх

Володар віків, ніхто не знає

Чи піде він, ніхто не знає

Під темним лісом у печерах із чорного граніту

Діти темряви жили в забутті

Зраджуючи один одного в нескінченному замішанні

Але володар темряви

Приворожила їх

Від першого створення часу

Мудреці і пророки

І всі працівники магії

Попередив про розплату

Вітер і вогонь

І чума знищення, що йде по шляху

Зла

Володар віків, ніхто не знає

Чи піде він, ніхто не знає

Далеко над широким океаном і гримаючими річками

Крізь сонце і дощ

Зміна пір року

Їхав бог всезнання

Поки навколо нього небесні супутники

Друзі з порожнечі до того, як час був зітканий

Вшануйте його корону словами білого вогню

І нести його шати світла

Куди він їде, ніхто не знає

Але в тимі долини

Народилася маленька дитина

Наповнюючи ніч своїм плачем

І старий дякував володарю віків

Чия боротьба не з невинністю

Але небесні птахи мовчали

Знаючи, що настав час, коли про час забули

Води затихли

Гори стояли порожні

І міста були глухі

Давно, давно

Достатньо

Закричав голос

І земля прокинулася

Бідні й багаті впали в кільце вогню

Смерть і руйнування йшли разом

Перетворення світу на похоронний багаття

Це був володар віків

Збір врожаю

Я казав володар віків

Збір врожаю

О Боже

Збір врожаю

Збір врожаю (повторюється бек-вокалом)

І від крові й грому людей та їхньої смерті

Його очі темніють від смутку

Володар віків

Зібрав урожай

Збір врожаю (повторюється бек-вокалом)

Але до старих і безпорадних

Слабкий і скромний

Дітям світла

Його слова співчуття м’яко віяли в них

Розчиняючи темряву по великій долині, що гуркотіла вогнем

І від смерті і руйнування

Володар віків

Відвозив фрукти на жнива

До свободи

Володар віків, ніхто не знає

Куди він їде, ніхто не знає