Трамвай - MADO

Бьет в стекло дождь, призрачный всплеск —

Капли крича, умирая распаутинились в стороны,

, мрачную грязь вытирая.

И уходящему вдаль расстоянию

Предподношу отголоски дождей,

И посодействую звуковсприянию

Сброшу количество славных речей!

Припев:

Небо в печали, но я не впитаю

Теплые слезы замученых глаз.

Крышей трамвая ручьи собираю

Вот уж в который раз…

Слышал, как дождь сумашедший напел,

Вне в слуховой вливая.

Казалось, в скучный транспорт я сел,

Вышло — веселый трамвай.

Разбудите после дождя на кольце,

Свежим ветром облейте в ночи.

В обратную сторону сяду вконце,

Вновь собирать ручьи.

Припев:

Небо в печали, но я не впитаю

Теплые слезы замученых глаз.

Крышей трамвая ручьи собираю

Вот уж в который раз…

Небо в печали, но я не впитаю

Теплые слезы замученых глаз.

Крышей трамвая ручьи собираю

Вот уж в который раз…

Небо в печали, но я не впитаю

Теплые слезы замученых глаз.

Крышей трамвая ручьи собираю

Вот уж в который раз…

Бьет в стекло дождь…

Б'є в скло дощ, примарний сплеск.

Краплі кричачи, вмираючи розпаутінилися в сторони,

, похмурий бруд витираючи.

І віддалі, що йде в далечінь

Підношу відлуння дощів,

І сприяю звукосприйманню

Скину кількість славних промов!

Приспів:

Небо в печалі, але я не вберу

Теплі сльози замордованих очей.

Дахів трамвая струмки збираю

Ось вже в котре…

Чув, як дощ шалений наспів,

Поза вслуховий вливаючи.

Здавалося, в нудний транспорт я сів,

Вийшло веселий трамвай.

Розбудіть після дощу на кільці,

Свіжим вітром облийте вночі.

В зворотній бік сяду в кінці,

Знову збирати струмки.

Приспів:

Небо в печалі, але я не вберу

Теплі сльози замордованих очей.

Дахів трамвая струмки збираю

Ось вже в котре…

Небо в печалі, але я не вберу

Теплі сльози замордованих очей.

Дахів трамвая струмки збираю

Ось вже в котре…

Небо в печалі, але я не вберу

Теплі сльози замордованих очей.

Дахів трамвая струмки збираю

Ось вже в котре…

Б'є у скло дощ…