Miodu i mleka - Małpa

Pochodzę z miasta, w którym wciąż ceni się bardziej mury niż ludzi

Do awantury, mordy pod kaputry

Budzi w nich lęk ten dźwięk, nasz sprzęt

To waga ciężka, kawał mięsa właśnie spada wam z widelca

W czterdziestu czterech kilohertzach odbieraj ten przekaz

Szukam szczęścia, masz receptę na więcej lekarstw?

Nigdy nie klep mnie po plecach

Bo nie zrobi mi się lepiej nawet, gdy to będzie w sklepach

Choć kręci się moneta, to nie folklor do kotleta

Nie marcepan, nadal czekam na więcej miodu i mleka

To temat rzeka, moja walka trwa od dekad

Od dwudziestu ośmiu lat ciągnę pierwszy etap

Zaczynam kolejny oes, nie pytam siebie co jest

Biegnij Forest, wiesz, że brak kolejnych szczebli to nie koniec

Trzeba robić swoje co by się nie działo

Co by się nie działo, co dzień rano czuję, że wciąż mi mało

Ile trzeba zrobić hitów, aby zamilkł głos krytyków

Minąć przeciwników, kręcić większe cyfry na liczniku

Nie komplikuj tego, co powinno zostać proste

Muzyka jest mostem, łączy brzegi sobie obce

Wiecie jakim kosztem kreślę znaki w notatniku?

To mnie spycha na manowce od pierwszego akapitu

Bez kitu, coraz więcej wykrzykników na końcu języka

Gdzie gry logika, wiesz, że i tak nic z niej nie wynika

Witam po mojej stronie, na Biblii obie dłonie

Zaledwie jeden na stu nie brzmi dzisiaj jak pojeb

Nie wiem jak tu, ale tam skąd jestem ziomek

Jeśli jesteś bystry w porę, wkładasz słabe koty w worek

Nie rzucałem monet w wodę, by przeżyć przygodę

Ja wybieram drogę, miejsca, w których stawiam nogę

I to jakim sposobem realizuję plany

Schemat jest mi dobrze znany, otwieram głowę na zmiany

Я з міста, де стіни цінуються більше, ніж люди

За бійку, вбивство під капутрою

Вони бояться цього звуку, нашого обладнання

Це велика вага, шматок м'яса просто падає з виделки

Прийміть цю передачу на частоті сорок чотири кілогерци

Я шукаю щастя, чи є у вас рецепт ще ліків?

Ніколи не гладь мене по спині

Тому що я не стану кращим навіть з ним у магазинах

Поки монетка крутиться, до котлети не фольклор

Жодного марципану, ще чекаємо меду та молока

Це тема, моя боротьба триває десятиліттями

Я двадцять вісім років на першій сцені

Я починаю інший етап, я не питаю себе, що є

Run Forest, ти знаєш, що брак сходинок — це ще не кінець

Треба робити по-своєму, що б не сталося

Що б не трапилося, кожного ранку я відчуваю, що мене все одно недостатньо

Скільки хітів треба зробити, щоб заглушити голос критиків

Проходьте своїх опонентів, обертайте більші числа на лічильнику

Не ускладнюйте те, що повинно залишатися простим

Музика – це міст, вона з’єднує чужі береги

Знаєш, за що я малюю персонажів у зошиті?

Це збивало мене з першого абзацу

Ні хрена, все більше знаків оклику на кінчику язика

Там, де грає логіка, ви знаєте, що з цього все одно нічого не виходить

Ласкаво просимо до мене, обидві руки на Біблії

Лише один із сотні сьогодні не звучить як ебать

Я не знаю, як тут, але я звідти, друже

Якщо ти кмітливий, то слабких котів у мішок покладеш

Я не кидав монети у воду, щоб пережити пригоду

Я вибираю дорогу, місця, куди ступлю

І як я реалізую свої плани

Схема мені добре знайома, я відкриваю голову для змін