Я люблю твои глаза - Людмила Соколова

Ты, как я — мы погружаемся в мечты, как дети

В бытия нежно расставленные сети — здесь, на белом свете.

Ты, как я — не хочешь хитрым быть и осторожным;

И твоя вера в любовь живет под кожей, как моя, похоже.

Я люблю твои глаза с глубиной, как небеса.

Молчи, молчи, слова напрасны!

Я люблю твои глаза!

Ты давно мне всё сказал:

Смотри, смотри, как всё прекрасно!

Я, как ты, хочу зимой цветов, а летом снега, как воды.

Два непонятных человека — ни Альфа, ни Омега.

Я, как ты, такое эхо и такое эго.

Мы видны, мы собираем сны, как Lego — здесь, в начале века!

Я люблю твои глаза с глубиной, как небеса.

Молчи, молчи, слова напрасны!

Я люблю твои глаза!

Ты давно мне всё сказал:

Смотри, смотри, как всё прекрасно!

Я люблю твои глаза с глубиной, как небеса.

Молчи, молчи, слова напрасны!

Я люблю твои глаза!

Ты давно мне всё сказал:

Смотри, смотри, как всё прекрасно!

Ти, як я — ми занурюємося в мрії, як діти

У буття ніжно розставлені мережі тут, на білому світі.

Ти, як я — не хочеш хитрим бути і обережним;

І твоя віра в любов живе під шкірою, як моя, схоже.

Я люблю твої очі з глибиною, як небеса.

Мовчи, мовчи, даремні слова!

Я люблю твої очі!

Ти давно мені все сказав:

Дивись, дивись, як все чудово!

Я, як ти, хочу взимку квітів, а влітку снігу, як води.

Дві незрозумілі людини — ні Альфа, ні Омега.

Я, як ти, така луна і таке его.

Ми видні, ми збираємо сни, як Lego тут, на початку століття!

Я люблю твої очі з глибиною, як небеса.

Мовчи, мовчи, даремні слова!

Я люблю твої очі!

Ти давно мені все сказав:

Дивись, дивись, як все чудово!

Я люблю твої очі з глибиною, як небеса.

Мовчи, мовчи, даремні слова!

Я люблю твої очі!

Ти давно мені все сказав:

Дивись, дивись, як все чудово!