Сторож - Лёд 9

я контужен осколочным из девяностых

один из немногих выживших как в сериале лост

с неактуальными наивными понятиями

когда неродные называют друг друга братьями

как данила багров могу вписаться в тему,

но борцы с системой сами стали системой

перебираю как чётки лица из прошлого

ладонь слюнявит щенок кем-то брошенный

из людей всё лучшее досуха выжали

закособочило души — но люди выжили

горемыки карасями по обочинам сохнут

всё равно сейчас или завтра сдохнуть

мажут уши мёдом я чувствую уксус

в улыбках пасечников собачий прикус

при любом урожае сторож будет кричать

в спину стой или буду стрелять

ну ка стой или буду стрелять

тоска ест моё сердце жадно чмокая

я пью с фотокарточками не чокаясь

деда моей бабки расстреляли на болоте

прадед в сорок третьем в землю лёг пехотой

потом одни страну великую заново строили

другие за колючкой ходили строем

опрокинули небо, а там такая свобода

скоро дожди опять потонет народу

васильковое небо в глазах мой сын

он смеётся у папы как ёж борода и усы

обезглавленной курицей сердце прыгает в пляс

когда я думаю что будет после нас

мажут уши мёдом я чувствую уксус

в улыбках пасечников собачий прикус

при любом урожае сторож будет кричать

в спину стой или буду стрелять

ну ка стой или буду стрелять

я контужен осколочним із дев'яностих

один із небагатьох, хто вижив як у серіалі лост

з неактуальними наївними поняттями

коли нерідні називають один одного братами

як данила багрів можу вписатися в тему,

але борці із системою самі стали системою

перебираю як чітки особи з минулого

долоня слинить щеня кимось кинуте

із людей все найкраще насухо вичавили

закособочило душі — але люди вижили

бідолахи карасями по обочинах сохнуть

все одно зараз чи завтра здохнути

мажуть вуха медом я чувствую оцет

в посмішках пасічників собачий прикус

за будь-якого врожаю сторож кричатиме

в спину стій або стрілятиму

ну ка стій чи стрілятиму

туга їсть моє серце жадібно чмокає

я п'ю з фотокартками не чокаясь

діда моєї бабці розстріляли на болоті

прадід у сорок третьому в землю ліг піхотою

потім одні велику країну заново будували

інші за колючкою ходили строєм

перекинули небо, а там така свобода

незабаром дощі знову потоне народу

волошкове небо в очах мій син

він сміється у папи як їжак борода і вуса

обезголовленою куркою серце стрибає в танець

коли я думаю що буде після нас

мажуть вуха медом я чувствую оцет

в посмішках пасічників собачий прикус

за будь-якого врожаю сторож кричатиме

в спину стій або стрілятиму

ну ка стій чи стрілятиму