Месяц - Ляпис Трубецкой

У адзiнстве чакаў цемру,

З’яўляўся хвалюючы сэнс.

Вадзiў iндзейскую хеўру

У цёмны харкаўскi лес.

Глядзеў у глыбокi калодзеж,

Там жыў бескрылы анёл.

Шукаў чарадзея.

А дзе ж ён?

Хацеў, каб на месяц адвёў.

Прыпеў:

Месяц — братка мой.

Месяц мой.

Месяц — братка мой.

Месяц мой.

Хаваўся ў цудоўны асiннiк,

Дзядуля шукаў з бiзуном.

Наводзiў на поўнач гадзiннiк,

Каб здацца ночы ў палон.

Вера мая — восень,

Сонца толькi ў снах.

Маiх архангелаў - восем,

Ляцяць, як птушкi на дах.

Прыпеў:

Месяц — братка мой.

Месяц мой.

Месяц — братка мой.

Месяц мой.

Месяц — братка мой.

Месяц мой.

Месяц — братка мой.

Месяц мой.

Темрява чекала в єдності,

Був захоплюючий сенс.

Він водив індійську хевру

У темному Харківському лісі.

Заглянув у глибоку криницю,

Жив безкрилий ангел.

Шукаю чарівника.

А де він?

Я хотів взяти місяць.

Приспів:

Місяць — мій брат.

Мій місяць.

Місяць — мій брат.

Мій місяць.

Він сховався в прекрасній осиці,

Дідусь шукав із зубром.

Він направив годинник на північ,

Віддатися ночі полону.

Моя віра осінь,

Сонце тільки уві сні.

Моїх архангелів вісім,

Вони літають, як птахи на даху.

Приспів:

Місяць — мій брат.

Мій місяць.

Місяць — мій брат.

Мій місяць.

Місяць — мій брат.

Мій місяць.

Місяць — мій брат.

Мій місяць.