Вавилон - Lumen

Все дороги упираются в моря,

Меня срывает с места новая заря.

Среди тысячи лиц, среди тысячи глаз

Я не помню вчера, я не знаю сейчас.

Добровольная амнезия…

Жизнь на колёсах — это пятая стихия

Между водой, землёй, огнём и небесами.

Где мы сами и кто мы сами?

Припев:

По дороге с ветром сам себе господин.

Все города как один, все города как один.

В каждом новом квартале я узнаю: это он.

Поприветствуй меня, Вавилон!

Дороги тянутся, и с них нам не уйти.

Планета вертится, и значит, мы в пути.

Сиди сто лет, и забудешь чего ждёшь —

Дорога улыбнётся, и ты пойдёшь!

По вечному городу

Многоликому, но бездушному.

По вечному городу

Необъятному, но душному.

По вечной дороге ты выйдешь к морям —

Поднимай якоря!

поднимай якоря!

—

И лети, уплывай, за тобой идёт он,

…Вавилон!

Припев:

По дороге с ветром сам себе господин.

Все города как один, все города как один.

В каждом новом квартале я узнаю: это он,

Поприветствуй меня, Вавилон!

Всі дороги упираються в море,

Мене зриває з місця нова зоря.

Серед тисяч осіб, серед тисяч очей

Я не знаю вчора, я не знаю зараз.

Добровільна амнезія.

Життя на колесах — це п'ята стихія

Між водою, землею, вогнем і небесами.

Де ми самі і хто ми самі?

Приспів:

Дорогою з вітром сам собі пан.

Усі міста як одне, всі міста як одне.

У кожному новому кварталі я дізнаюся: це він.

Вітай мене, Вавилон!

Дороги тягнуться, і їх нам не піти.

Планета крутиться, і значить, ми в дорозі.

Сиди сто років, і забудеш чого чекаєш.

Дорога посміхнеться, і ти підеш!

По вічному місту

Багатоликому, але бездушному.

По вічному місту

Неосяжному, але душному.

По вічній дорозі ти вийдеш до морів —

Піднімай якоря!

піднімай якоря!

-

І лети, спливай, за тобою йде він,

…Вавилон!

Приспів:

Дорогою з вітром сам собі пан.

Усі міста як одне, всі міста як одне.

У кожному новому кварталі я дізнаюся: це він,

Вітай мене, Вавилон!