Улей - Lumen

Эта планета набирает обороты.

Мы все здесь пчёлы, но я ненавижу соты.

Ведь целый день забыв про лень мы носим мёд

Потом приходит трутень и просто его жрёт.

Я не согласен!

У меня внутри осадок,

От объяснения, что, мол, таков порядок,

Что мои взгляды на проблему слишком левы

И трутень очень важен - он сношает королеву.

А зашибись!

Давай махнём не глядя!

Я к ней в постель, а он за мёдом, дядя.

Но я согласных на такое не встречал,

Все говорят, что я злодей и радикал!

Мы вертим планету, пока на ней катается кто-то.

Мы вертим планету, это просто такая работа.

Мы вертим планету, пока на ней катается кто-то.

Мы вертим планету это просто такая работа.

Мне говорят: "подумай про улей,

кончай базар и на работу пулей".

Но, я устал уже от вранья и воска,

И если бы я смог, то я бы стёр с себя полоски.

Ведь сколько не работай, всё же будет мало.

Пока не лопнут крылья и не высохнет жало.

И если с мёдом тварь из улья сбежала,

Мы снова выйдем в поле, чтоб работать сначала!

Я задаю вопросы так много лет,

Не находя нигде ответов искомых.

И каждый день, как кошмары из комы.

Такая, короче...жизнь насекомых.

Мы вертим планету, пока на ней катается кто-то.

Мы вертим планету, это просто такая работа.

Мы вертим планету, пока на ней катается кто-то.

Мы вертим планету это просто такая работа.

Мы - невидимы!

Невидимы!

Мы - невидимы!

Невидимы!

Мы - невидимы!

Невидимы!

Мы - невидимы!

Невидимы!

Мы - невидимы!

Мы - невидимы!

Мы - невидимы!

Мы!

Мы - невидимы!

Мы - невидимы!

Мы - невидимы!

Мы - невидимы!

Ця планета набирає обертів.

Ми всі тут бджоли, але я ненавиджу стільники.

Адже цілий день забувши про ліньки ми носимо мед

Потім приходить трутень і просто його жере.

Я не згоден!

У мене всередині осад,

Від пояснення, що, мовляв, такий порядок,

Що мої погляди на проблему надто ліві

І трутень дуже важливий – він сношує королеву.

А зашибісь!

Давай махнемо не дивлячись!

Я до неї в ліжко, а він за медом, дядьку.

Але я згодних на таке не зустрічав,

Усі кажуть, що я лиходій і радикал!

Ми крутимо планету, поки на ній хтось катається.

Ми крутимо планету, це просто така робота.

Ми крутимо планету, поки на ній хтось катається.

Ми крутимо планету – це просто така робота.

Мені кажуть: "подумай про вулик,

кінчай базар і працювати кулею".

Але, я втомився вже від брехні та воску,

І якби я зміг, то я стер би з себе смужки.

Адже скільки не працюй, все ж таки буде мало.

Поки не луснуть крила і не висохне жало.

І якщо з медом тварюка з вулика втекла,

Ми знову вийдемо у поле, щоб працювати спочатку!

Я ставлю питання так багато років,

Не знаходячи ніде відповідей шуканих.

І щодня, як кошмари з коми.

Таке, коротше ... життя комах.

Ми крутимо планету, поки на ній хтось катається.

Ми крутимо планету, це просто така робота.

Ми крутимо планету, поки на ній хтось катається.

Ми крутимо планету – це просто така робота.

Ми – невидимі!

Невидимі!

Ми – невидимі!

Невидимі!

Ми – невидимі!

Невидимі!

Ми – невидимі!

Невидимі!

Ми – невидимі!

Ми – невидимі!

Ми – невидимі!

Ми!

Ми – невидимі!

Ми – невидимі!

Ми – невидимі!

Ми – невидимі!