Тишина - Lumen

Помолчим вместе, наслаждаясь тишиной,

Я могу двести лет молчать рядом с тобой,

Но уже снова расставаться и бежать

Если есть слово, то пора его сказать.

Там, за окном, дышит незнакомый город,

Пустые дни ночи точат изнутри.

Мы одну песню слышим в разных городах,

Помолчим вместе, пока нам поют о снах.

И желтизне убитых чувств, увядших в тишине.

Я всё дальше с каждой строчкой, мои следы заносит снег.

Там, за окном, дышит незнакомый город,

Пустые дни ночи точат изнутри.

Из тишины в сердце затекает холод,

Так много слов, но тишину разрушат три.

Тянутся годы, удачи, невзгоды,

Там, где о любви забыли давно.

Ты тоже не скажешь о том, что так важно,

Как будто бы тебе всё равно.

Тянутся годы, удачи, невзгоды,

Там, где о любви забыли давно.

Ты тоже не скажешь о том, что так важно,

Как будто бы тебе всё равно.

Помовчимо разом, насолоджуючись тишею,

Я можу двісті років мовчати поряд з тобою,

Але вже знову розлучатися і тікати

Якщо є слово, то час його сказати.

Там, за вікном, дихає незнайоме місто,

Порожні дні ночі точать ізсередини.

Ми одну пісню чуємо в різних містах,

Помовчимо разом, поки нам співають про сни.

І жовтизні вбитих почуттів, що зів'яли в тиші.

Я все далі з кожним рядком, мої сліди заносить сніг.

Там, за вікном, дихає незнайоме місто,

Порожні дні ночі точать ізсередини.

З тиші в серце затікає холод,

Так багато слів, але тишу зруйнують три.

Тягнуться роки, удачі, негаразди,

Там, де про любов забули давно.

Ти теж не скажеш про те, що так важливо,

Ніби тобі все одно.

Тягнуться роки, удачі, негаразди,

Там, де про любов забули давно.

Ти теж не скажеш про те, що так важливо,

Ніби тобі все одно.