Пора орать - Lumen

К черту печаль

И светлую грусть

Сквозь зубы сказать,

Что я не боюсь.

Вырвать чеку

И плевать что потом,

Я так устал,

Что со мной как со скотом.

У кого больше прав

Мерят здесь кошельком,

На родной земле .

Я устал быть рабом,

Но моя усталость -

Отчаянье загнанной мыши...

Заставляет меня быть сильнее и выше…

Удачи и счастья, тем что молчат!

А ты поднимайся -

Вставай с колен, брат!

Пора орать

Пора орать

Можно тихо шептать

О красоте и любви

И я наверное мог бы,

Но оставлю другим...

Все кто не стал

Не захотел, не привык

Я надеюсь, поймут

И простят этот крик.

Кто-то должен сказать,

И пусть скажем мы

На родной земле.

Я устал быть немым,

Но моя усталость -

Отчаянье загнанной мыши...

Заставляет меня быть сильнее и выше…

Удачи и счастья, тем что молчат!

А ты поднимайся -

Вставай с колен, брат!

Пора орать

Пора орать

До біса сум

І світлий смуток

Крізь зуби сказати,

Що я не боюсь.

Вирвати чеку

І плювати що потім,

Я так втомився,

Що зі мною, як зі худобою.

У кого більше прав

Мірять тут гаманцем,

На рідній землі.

Я втомився бути рабом,

Але моя втома -

Розпач загнаної миші...

Примушує мене бути сильнішими і вищими.

Удачі та щастя, тим що мовчать!

А ти піднімайся

Вставай з колін, брате!

Час кричати

Час кричати

Можна тихо шепотіти

Про красу та кохання

І я напевно міг би,

Але залишу іншим...

Усі хто не став

Не захотів, не звик

Я сподіваюся, зрозуміють

І вибачать цей крик.

Хтось має сказати,

І нехай скажемо ми

На рідній землі.

Я втомився бути німим,

Але моя втома -

Розпач загнаної миші...

Примушує мене бути сильнішими і вищими.

Удачі та щастя, тим що мовчать!

А ти піднімайся

Вставай з колін, брате!

Час кричати

Час кричати