Осеннее небо - Lumen

На сердце осеннее небо,

Которое сам себе выбрал.

Чтобы помнить о том, как не просто,

И о тех, кто раньше времени выбыл.

Чтобы помнить о том, как не просто,

И о тех, кто раньше времени выбыл!

Пока хоть один где-то плачет,

Быть довольным не удобно и стыдно.

Пусть даже никто не узнает,

Пусть даже им и не видно…

Пусть даже никто не узнает!

Пусть даже им и не видно!

Припев:

Сквозь ухмылку мою,

Сквозь мой радостный смех

Проступают слезами дожди октября.

Мое сердце и знает, и помнит о всех

Я надеюсь что это не зря…

Как резать торты и смеяться,

Когда где-то жмут на курок?

И как все забыть не свихнувшись?

Я пытался, но так и не смог…

Мир стал тесней коммуналки.

Я слышу крики соседа.

Его кто-то мочит в сортире,

И значит осеннее небо!

Припев:

Сквозь ухмылку мою,

Сквозь мой радостный смех

Проступают слезами дожди октября.

Мое сердце и знает, и помнит о всех

Я надеюсь что это не зря.

Сквозь ухмылку мою,

Сквозь мой радостный смех

Проступают слезами дожди октября.

Мое сердце и знает, и помнит о всех

Я надеюсь что это не зря.

На серце осіннє небо,

Яке сам собі вибрав.

Щоб пам'ятати про те, як не просто,

І про тих, хто раніше вибув.

Щоб пам'ятати про те, як не просто,

І про тих, хто раніше вибув!

Поки хоч один десь плаче,

Бути задоволеним незручно і соромно.

Нехай навіть ніхто не дізнається,

Нехай навіть їм і не видно…

Нехай навіть ніхто не дізнається!

Нехай навіть їм і не видно!

Приспів:

Крізь усмішку мою,

Крізь мій радісний сміх

Проступають сльозами дощі жовтня.

Моє серце і знає, і пам'ятає про всіх

Я сподіваюся, що це недаремно.

Як різати торти і сміятися,

Коли десь тиснуть на курок?

І як усе забути не схибнувшись?

Я намагався, але так і не зміг…

Світ став тіснішим за комуналку.

Я чую крики сусіда.

Його хтось мочить у сортирі,

І означає осіннє небо!

Приспів:

Крізь усмішку мою,

Крізь мій радісний сміх

Проступають сльозами дощі жовтня.

Моє серце і знає, і пам'ятає про всіх

Я сподіваюся, що це недаремно.

Крізь усмішку мою,

Крізь мій радісний сміх

Проступають сльозами дощі жовтня.

Моє серце і знає, і пам'ятає про всіх

Я сподіваюся, що це недаремно.