Один ответ - Lumen

Он мне махнул из далека: «Привет!»,

Я как обычно всё спешил.

Как-бы узнать, что через день о нём,

Мы будем говорить: «Любил», «Жил».

Нажми на паузу, перемотай.

Я не успел сказать: «Прощай».

Катись всё пропадом: дела, дела.

Зачем, когда не можешь дать тепла?

Припев:

На всё один ответ,

Что это просто жизнь

И если сил нет:

Оскалься, но держись.

Ты всё придумал сам.

Кого теперь винить?

Надеюсь хватит дней.

Хоть что-то изменить.

Мы всё блуждаем в лабиринте дней

И дышим пылью суеты.

Как-бы узнать намного лет назад,

Что предадим свои мечты.

Нажми на паузу, перемотай.

Я не успел всё, что хотел.

Приходит грусть: кричу что изменюсь.

Потом плюю, а, ну, и пусть.

Припев:

На всё один ответ,

Что это просто жизнь

И если сил нет:

Оскалься, но держись.

Ты всё придумал сам.

Кого теперь винить?

Надеюсь хватит дней.

Хоть что-то изменить.

Він мені махнув з далеко: «Привіт!»,

Я зазвичай усе поспішав.

Як би дізнатися, що через день про нього,

Ми говоритимемо: «Любив», «Жив».

Натисни на паузу, перемотай.

Я не встиг сказати: «Прощавай».

Катись все пропадом: справи, справи.

Навіщо, коли не можеш дати тепла?

Приспів:

На все одна відповідь,

Що це просто життя

І якщо сил немає:

Оскалься, але тримайся.

Ти все придумав сам.

Кого тепер звинувачувати?

Сподіваюся, вистачить днів.

Хоч щось змінити.

Ми все блукаємо в лабіринті днів

І дихаємо пилом суєти.

Як би дізнатися набагато років тому,

Що зрадимо свої мрії.

Натисни на паузу, перемотай.

Я не встиг усе, що хотів.

Приходить сум: кричу, що змінюся.

Потім плюю, а, ну, і нехай.

Приспів:

На все одна відповідь,

Що це просто життя

І якщо сил немає:

Оскалься, але тримайся.

Ти все придумав сам.

Кого тепер звинувачувати?

Сподіваюся, вистачить днів.

Хоч щось змінити.