Sous Le Ponts De Paris - Lucienne Delyle

Pour aller à Suresnes ou bien à Charenton

Tout le long de la Seine on passe sous les ponts

Pendant le jour, suivant son cours

Tout Paris en bateau défile

L’cœur plein d’entrain, ça va, ça vient

Mais l’soir lorsque tout dort tranquille…

Sous les ponts de Paris, lorsque descend la nuit

Toutes sortes de gueux se faufilent en cachette

Et sont heureux de trouver une couchette

Hôtel du courant d’air, où l’on ne paie pas cher

L’parfum et l’eau c’est pour rien mon marquis

Sous les ponts de Paris

A la sortie d’l’usine, Julot rencontre Nini

Ça va t’y la rouquine?

C’est la fête aujourd’hui

Prends ce bouquet, quelques brins d’muguet

C’est peu mais c’est toute ma fortune

Viens avec moi, j’connais l’endroit

Où l’on n’craint même pas l’clair de lune

Sous les ponts de Paris, lorsque descend la nuit

Comme il n’a pas de quoi s’payer une chambrette

Un couple heureux vient s’aimer en cachette

Et les yeux dans les yeux faisant des rêves bleus

Julot partage les baisers de Nini

Sous les ponts de Paris

Rongée par la misère, chassée de son logis

L’on voit une pauvre mère avec ses trois petits

Sur leur chemin, sans feu ni pain

Ils subiront leur sort atroce

Bientôt la nuit, la maman dit:

«Enfin ils vont dormir mes gosses.»

Sous les ponts de Paris, lorsque descend la nuit

Viennent dormir là tout près de la Seine

Dans leur sommeil ils oublieront leur peine

Si l’on aidait un peu, tous les vrais miséreux

Plus de suicides ni de crimes dans la nuit

Sous les ponts de Paris

Поїхати в Сюрен або в Шарантон

По всій Сені ми проходимо під мостами

Протягом дня, дотримуючись його ходу

Весь Париж парадами човнів

Серце, повне ентузіазму, йде, приходить

Але ввечері, коли все спить спокійно...

Під мостами Парижа, коли сходить ніч

Всілякі жебраки крадуться

І раді знайти місце

Готель Airstream, де ви не платите багато

Парфуми і вода даремні мій маркіз

Під мостами Парижа

Вийшовши з фабрики, Жуло зустрічає Ніні

Як справи, рудий?

Сьогодні вечірка

Візьміть цей букет, кілька гілочок конвалії

Це мало, але це все моє багатство

Ходімо зі мною, я знаю це місце

Де ти навіть не боїшся місячного світла

Під мостами Парижа, коли сходить ніч

Оскільки йому не вистачає, щоб заплатити за спальню

Щаслива пара таємно любить один одного

І очі в очі мріють блакитні

Жуло розділяє поцілунки Ніні

Під мостами Парижа

Поглинута нещастям, вигнана з дому

Ми бачимо бідну матір з трьома маленькими

По дорозі, без вогню і хліба

Їх спіткає жахлива доля

Незабаром вночі мати каже:

«Нарешті вони будуть спати мої діти».

Під мостами Парижа, коли сходить ніч

Приходьте спати там, дуже близько до Сени

Уві сні вони забудуть свій біль

Якби ми трішки допомогли, то всі справді злидні

Ніяких самогубств чи злочинів уночі

Під мостами Парижа