Je Crois Aux Navires - Lucienne Delyle

Il naviguait sur un trois-mâts

De Port-au-Prince à Panama

J'étais à lui comme une bête

Ce n'était pas un de chez nous

Et quand je priais à genoux

Que Dieu le garde des tempêtes

M’attirant vers le creux du lit

Dans ses bras chauds que le roulis

Berçait encore pour me plaire

Il m’embrassait pleine d'émoi

Et me disait coulant sur moi

Son regard pur comme l’eau claire

«Moi, j' crois pas au bon Dieu

Mais j' crois aux navires

Quand l’océan devient furieux

Tiens bon la barre et tourne et vire

Danse la gigue, hardi mon vieux

Y a pas d' raison pour qu’on chavire

Moi, j' crois pas au bon Dieu

Mais j' crois aux navires»

À chaque escale il débarquait

Et tout de suite sur le quai

Je frissonnais sous son étreinte

Cette nuit-là je l’attendais

Depuis des jours le vent grondait

J’avais le cœur rempli de crainte

Quand, faisant route vers le port

J’ai vu briller les feux du bord

De joie, j’ai cru verser des larmes

Je le voyais déjà sautant

Et me criant d’un air content

En se moquant de mes alarmes

«Moi, j' crois pas au bon Dieu

Mais j' crois aux navires»

Hélas, il n’est pas revenu

Une femme l’a retenu

Dans un village de la côte

On dit qu’elle a le cœur changeant

Et que, le soir, pour de l’argent

N’importe qui devient son hôte

Pour la garder toute pour lui

Il fait la fraude chaque nuit

Sur un rafiot de pacotille

Il paraît même, le damné

Qu’il ne craint pas de l’emmener

Le soir, au large des Antilles

Moi, je crois au bon Dieu

Mais pas aux navires

Quand un navire est par trop vieux

Y a rien d'étonnant qu’il chavire

Moi, je crois au bon Dieu

Mais pas aux navires !

Він плив на трійці

Від Порт-о-Пренса до Панами

Я був для нього, як звір

Це був не один із нас

І коли я молився на колінах

Збережи його Боже від бурі

Тягне мене до ліжка

В її теплих обіймах, які котяться

Все ще гойдалися, щоб догодити мені

Він поцілував мене сповнений емоцій

І сказав мені, що протікає через мене

Її погляд чистий, як чиста вода

«Я не вірю в доброго Господа

Але я вірю в кораблі

Коли океан злиться

Тримайте кермо, повертайтеся і повертайтеся

Танцюй джиг, сміливий старий

У нас немає причин перекидатися

Я не вірю в доброго Бога

Але я вірю в кораблі»

На кожній зупинці він висаджувався

І прямо на лаві підсудних

Я тремтів під його обіймами

Тієї ночі я чекала на нього

Цілими днями шумів вітер

Моє серце наповнилося страхом

Коли, прямуємо до порту

Я бачив, як світилися вогні на борту

Від радості я думав, що ллю сльози

Я вже бачив, як він стрибає

І радісно кричить мені

Сміюся над моїми будильниками

«Я не вірю в доброго Господа

Але я вірю в кораблі»

На жаль, він не повернувся

Його тримала жінка

У прибережному селі

Кажуть, у неї змінилося серце

І то, ввечері, за гроші

Його господарем стає будь-хто

Щоб все це тримати в собі

Він обманює щовечора

На сміттєвій ванні

Навіть здається, проклятий

Щоб він не боїться її взяти

Вечір Вест-Індії

Я вірю в доброго Господа

Але не до кораблів

Коли корабель занадто старий

Не дивно, що він перекидається

Я вірю в доброго Господа

Але не до кораблів!