Bistrot - Lucienne Delyle

Quand tu iras à Paris, je te donnerai un mot

Que tu voudras bien porter à mon petit bistrot

C’est là-bas, rappelle-toi, qu’on s’est connu, lui et moi

Ce jour-là, son coeur m’a fait le plus beau des cadeaux

Ce bistrot plein de fumée et pas fier pour un sou

Etait habillé de joie pour tous nos rendez-vous

Dans les rires et les cris, notre amour vivait sa vie

C’est fou comme on était bien, si bien, car entre nous

Nous avions tous deux peu d’argent

Mais devant un verre de vin blanc

Nos deux coeurs dansaient sans arrêt au bal du printemps

Je revois ce bal des beaux jours

J’entends cette java d’amour

Qu’un accordéon sans façon égrenait toujours

Et puis, je n’sais pas pourquoi un jour, il est parti

En emportant dans ses mains un coin d’mon paradis

Il ne m’a jamais écrit et depuis mon coeur s’ennuie,

Seule comme une enfant perdue, perdue loin de Paris

Quand tu iras à Paris, donne-lui ce petit mot

Car mon coeur garde l’espoir qu’il reviendra bientôt

Si l’amour qu’il a pour moi est le même qu’autrefois

Mon coeur devra son bonheur à mon petit bistrot

Si l’amour qu’il a pour moi est le même qu’autrefois

Mon coeur devra son bonheur à mon petit bistrot

Si l’amour qu’il a pour moi est le même qu’autrefois

Mon coeur devra son bonheur à mon petit bistrot

Коли ти поїдеш до Парижа, я дам тобі записку

Що ти хочеш віднести в моє маленьке бістро

Саме там, пам’ятаю, ми зустрілися, він і я

Того дня її серце дало мені найбільший подарунок

Цей паб повний диму і не пишається ні копійки

Був одягнений у радість на всі наші побачення

У сміху й криках наше кохання прожило своє життя

Це божевілля, як добре нам було, так добре, тому що між нами

У нас обох було мало грошей

Але перед келихом білого вина

Наші два серця без зупинки танцювали на весняному балу

Я знову бачу цей бал прекрасних днів

Я чую цю любов java

Що ще грає безцеремонний акордеон

А потім, не знаю чому, одного разу він пішов

Несучи в руках куточок мого раю

Він ніколи не писав мені, і відтоді моє серце нудиться,

Один, як загублена дитина, загублена далеко від Парижа

Коли ви поїдете в Париж, дайте йому цю маленьку записку

Бо моє серце все сподівається, що скоро повернеться

Якщо його любов до мене така ж, як і раніше

Моє серце завдячує своїм щастям моєму маленькому бістро

Якщо його любов до мене така ж, як і раніше

Моє серце завдячує своїм щастям моєму маленькому бістро

Якщо його любов до мене така ж, як і раніше

Моє серце завдячує своїм щастям моєму маленькому бістро