Всё и ничто - LOUNA

Всё бесполезно облекаемое в виде слов

Бесконечно стремится в нули

Из бесконечности миров снаружи наших голов

В бесконечности вселенных у нас внутри.

Рушится мозг, плавятся схемы,

Но ответ на вопрос: «кто мы и где мы?»

Лучше не знать, так будет проще

Лучше не знать и крепче спать!

Поздняя весна, снова выпал снег,

Синим светом голливуд в каждом окне.

Мертвая страна на моей стене

Силуэтом пса лапы тянет ко мне.

Новою луною плюнет ночь в небо

Алой кровью заливая края.

Я смотрю в глаза бескрайней вселенной,

А бездна молча смотрит в меня.

Видя насквозь

Через границы

Миллиарды миров

Внутри каждой частицы.

Это ли не шанс примерить роль Бога

И взять вину за то, что грядет

Мировой коллапс на фоне изжоги,

А, может быть, крестовый поход?

Истина во мне сплетается с бредом,

Но неважно, что из них движет мной

На такой войне два пальца вверх — это

Знак победы себя на собой.

Рушится мозг, плавятся схемы,

Но ответ на вопрос о том, кто мы и где мы

Лучше не знать — так будет проще

Чем осознать как-нибудь ночью:

Что этот мир, вплоть до частицы —

Всё и ничто!

Всё и ничто!

Всё то, что раньше, и всё, что дальше

Всё то, что сложно, и всё, что можно

И всё, что слышишь, и всё, чем дышишь

Всё то, что вечно и бесконечно —

Всё и ничто!

Все марно наділене у вигляді слів

Безкінечно прагне в нули

З нескінченності світів зовні наших голів

У нескінченності всесвітів у нас усередині.

Рухається мозок, плавляться схеми,

Але відповідь на питання: «хто ми і де ми?»

Краще не знати, так буде простіше

Краще не знати і міцніше спати!

Пізня весна, знову випав сніг,

Синім світлом голлівуд у кожному вікні.

Мертва країна на моїй стіні

Силуетом пса лапи тягне до мене.

Новим місяцем плюне ніч у небо

Яскравою кров'ю заливаючи краї.

Я дивлюся в очі безкрайнього всесвіту,

А безодня мовчки дивиться в мене.

Бачачи наскрізь

Через кордони

Мільярди світів

Усередині кожної частки.

Це не шанс приміряти роль Бога

І взяти провину за те, що буде

Світовий колапс на тлі печії,

А може, хрестовий похід?

Істина у мене переплітається з маренням,

Але неважливо, що з них рухає мною

На такій війні два пальці вгору — це

Знак перемоги себе на собою.

Рухається мозок, плавляться схеми,

Але відповідь на питання про тому, хто ми і де ми

Краще не знати — так буде простіше

Чим зрозуміти як-небудь вночі:

Що цей світ, аж до частки —

Все і ніщо!

Все і ніщо!

Все те, що раніше, і все, що далі

Все те, що складно, і все, що можна

І все, що чуєш, і все, чим дихаєш

Все те, що вічне і нескінченно —

Все і ніщо!