Те, кто в танке - LOUNA

Встать!

Здесь государство - это я, щенок;

Твоё отечество - твой царь и Бог!

Ты здесь родился - так плати налог,

Под звуки гимна ты обязан встать -

И своей Родине отдать свой долг.

Мы тебя к матери вернём, сынок -

Без головы, без рук или без ног;

Равняйся!

Смирно!

Смирно!

Смирно!

Смирно!

Смирно!

Эй, ты правда думал - самый умный здесь?

Ты правда верил, что разрушишь взвесь

Воздушных замков из дерьма, но скоро

Всей твоей утопии придёт пиздец,

Когда с ноги откроет молодец

Дверь, что закрыта для военных сборов.

И всё, чем ты жил;

чего ты ждал;

Чем дорожил, о чём мечтал.

То, кем ты был и кем не стал -

Нам не важно!

Поутру на санках детвора гурьбой;

А те, кто в танке снова рвутся в бой!

Эй, как пел тебе заморский пидорас:

Займись любовью и дай миру шанс?

Так мы займёмся здесь войной с любовью.

Эй, как пел тебе там этот наш Крутой?

Давай наполним небо добротой?

Так мы наполним небо доброй кровью.

И всё, чем ты жил;

чего ты ждал;

Чем дорожил, о чём мечтал.

Накроет пыль, окрасив сталь

Тёмно-красным!

Поутру на санках детвора гурьбой;

А те, кто в танке снова рвутся в бой!

Ласточки-южанки в мир летят с весной

А те, кто в танке - в мир идут с войной!

В мир идут с войной, и зовут нас.

Встать!

Ты что ли снова самый умный здесь?

Мы сапогами живо выбьем спесь;

И мы заставим тебя кровью ссать!

Отставить!

Смирно!

Слушай, твою мать:

Свою свободу закатай в губу;

Трудно в учении - легко в гробу.

Мы за тебя решим твою судьбу, короткоствольно!

Вольно!

Вольно!

Вольно!

Вольно!

Поутру на санках детвора гурьбой;

А те, кто в танке снова рвутся в бой!

У войны с изнанки - мясо, кровь и гной;

Но те, кто в танке - в мир идут с войной;

С войной!

С войной!

С войной!

В мир идут с войной.

Встати!

Тут держава – це я, щеня;

Твоя батьківщина – твій цар і Бог!

Ти тут народився - так сплачуй податок,

Під звуки гімну ти маєш стати -

І своїй Батьківщині віддати свій обов'язок.

Ми тебе до матері повернемо, синку -

Без голови, без рук чи ніг;

Рівняйся!

Смирно!

Смирно!

Смирно!

Смирно!

Смирно!

Гей, ти правда думав – найрозумніший тут?

Ти правда вірив, що зруйнуєш завись

Повітряних замків із лайна, але скоро

Всієї твоєї утопії прийде пиздець,

Коли з ноги відкриє молодець

Двері, що зачинені для військових зборів.

І все, що ти жив;

чого ти чекав;

Чим дорожив, що мріяв.

Те, ким ти був і ким не став -

Нам не важливо!

Вранці на санчатах дітлахи юрбою;

А ті, хто у танку знову рвуться у бій!

Гей, як співав тобі заморський підорас:

Займися любов'ю і дай світові шанс?

Так ми займемося війною з любов'ю.

Гей, як співав тобі там цей наш Крутий?

Давай наповнимо небо добротою?

Так ми наповнимо небо доброю кров'ю.

І все, що ти жив;

чого ти чекав;

Чим дорожив, що мріяв.

Накриє пил, пофарбувавши сталь

Темно-червоним!

Вранці на санчатах дітлахи юрбою;

А ті, хто у танку знову рвуться у бій!

Ластівки-південьки у світ летять з весною

А ті, хто в танку – у світ йдуть із війною!

У світ йдуть із війною, і звуть нас.

Встати!

Чи ти знову найрозумніший тут?

Ми чоботами жваво виб'ємо пиху;

І ми змусимо тебе кров'ю ссати!

Відставити!

Смирно!

Слухай, твою матір:

Свою свободу закатай у губу;

Важко у навчанні – легко у труні.

Ми за тебе вирішимо твою долю, короткоствольно!

Вільно!

Вільно!

Вільно!

Вільно!

Вранці на санчатах дітлахи юрбою;

А ті, хто у танку знову рвуться у бій!

У війни з вивороту - м'ясо, кров та гній;

Але ті, хто в танку - у світ йдуть із війною;

З війною!

З війною!

З війною!

У світ йдуть із війною.