My Last Journey - Loudblast

My Last Journey

My Last Journey

From the album ³Sublime Dementia² - 1993 / Semetary Records (FNAC)

Why do we never see the end of the tunnel?

The purity of light seems impossible to reach

This feeling of weightlessness, so oppressive

At once so light… fleshless

At once alone… and legions

Because here illusions can¹t exist

No need to hold your own

Now good and evil are one

No need to hold your own

Why do we never see the end of the tunnel?

The purity of light seems impossible to reach

Present, future, so oppressive

Who will grasp my hand?

So I don¹t sink in the abstruse mist of this last

Travel, future, so oppressive

Why must we die to find truth?

Why are human pains only steps, not even purgatory?

(Lead Buriez)

Why do we never see the end of the tunnel?

The purity of light seems impossible to reach

No need to lie to yourself

The imaginary creates no senses

No need to lie to yourself

Let serenity flood your body

Because here illusions can¹t exist

No need to hold your own

Now good and evil are one

No need to hold your own

Different emoitions generate the same feelings

Surpassing ourselves

With cognition of the absolute

With the image of my carnal route

Typin' job done by Pierre-Jean Fontaine.

September 30 1995.

I haven¹t an Internet address, but you can write to me at:

Pierre-Jean Fontaine

Avenue Bel Horizon 48

B-1341 Ottignies

Belgium

Моя остання подорож

Моя остання подорож

З альбому ³Sublime Dementia² - 1993 / Semetary Records (FNAC)

Чому ми ніколи не бачимо кінця тунелю?

Чистоти світла, здається, неможливо досягти

Це відчуття невагомості, таке гнітюче

Відразу такий легкий… безм’ясний

Відразу сам... і легіони

Тому що тут ілюзій бути не може

Не потрібно триматися за себе

Тепер добро і зло – одне ціле

Не потрібно триматися за себе

Чому ми ніколи не бачимо кінця тунелю?

Чистоти світла, здається, неможливо досягти

Нинішнє, майбутнє, таке гнітюче

Хто візьме мою руку?

Тож я не потоплюся в туманному тумані останнього

Подорожі, майбутнє, таке гнітюче

Чому ми повинні померти, щоб знайти правду?

Чому людський біль – це лише сходинки, а не чистилище?

(лід Buriez)

Чому ми ніколи не бачимо кінця тунелю?

Чистоти світла, здається, неможливо досягти

Не потрібно брехати собі

Уявне не створює сенсу

Не потрібно брехати собі

Нехай спокій наповнить ваше тіло

Тому що тут ілюзій бути не може

Не потрібно триматися за себе

Тепер добро і зло – одне ціле

Не потрібно триматися за себе

Різні емоції породжують однакові почуття

Перевершуючи самих себе

З пізнанням абсолюту

Із зображенням мого плотського шляху

Роботу друку виконав П’єр-Жан Фонтен.

30 вересня 1995 року.

У мене немає адреси в Інтернеті, але ви можете написати мені за адресою:

П'єр-Жан Фонтен

Avenue Bel Horizon 48

B-1341 Оттіньї

Бельгія