Rester seule - Louane

D’où viennent les cris que j’entends dans mon sommeil

Tout comme les bruits dans le vent qui disparaissent

Où vont ses milliers de gens qui cherchent le soleil

Le ciel est rouge ce matin, il brûle toujours

Je sens la pluie dans mes mains, et la tristesse

D’où vient ce voile qui éteint et recouvre le jour

Je ne veux pas rester seule

Je ne veux pas rester seule

Je ne veux pas rester là seule

Face à la nuit qui s’impose sur le rose

Reste une musique dans ma tête, qui résonne

Comme un avis de tempête, et de détresse

Je vois les vestiges de la fête

Mais il n’y a personne

Je ne veux pas rester seule

Je ne veux pas rester seule

Je ne veux pas rester là seule

Face à la nuit qui s’impose sur le rose

Qui s’impose sur l’oubli

Je ne veux pas rester seule

Je ne veux pas rester seule

Je ne veux pas rester là seule

Face à la nuit qui s’impose sur le rose

Qui s’impose sur l’oubli

D’où viennent les cris que j’entends, dans mon sommeil

Tout comme les bruits dans le vent, qui disparaissent

Звідки крики, які я чую уві сні

Так само, як звуки вітру, що зникають

Куди йдуть її тисячі людей, які шукають сонця

Сьогодні вранці небо червоне, воно ще горить

Я відчуваю в руках дощ і смуток

Звідки ця пелена, що гасить і вкриває день

Я не хочу бути самотнім

Я не хочу бути самотнім

Я не хочу залишатися тут сам

Зіткнувшись з ніччю, яка нав’язується троянді

У моїй голові залишається музика, яка резонує

Як попередження про шторм і лихо

Я бачу залишки партії

Але нікого немає

Я не хочу бути самотнім

Я не хочу бути самотнім

Я не хочу залишатися тут сам

Зіткнувшись з ніччю, яка нав’язується троянді

Хто накладає себе на забуття

Я не хочу бути самотнім

Я не хочу бути самотнім

Я не хочу залишатися тут сам

Зіткнувшись з ніччю, яка нав’язується троянді

Хто накладає себе на забуття

Звідки крики, які я чую уві сні

Як звуки вітру, вони зникають