Symphony No.31 in D, K.297 - "Paris" - 3. Allegro - London Symphony Orchestra, Josef Krips, Вольфганг Амадей Моцарт

If I had someone that’s true

It would thrill me through and through

I’d be happy oh so happy night and day

Seems each one has a perfect mate

But for me I’m always late

And it kills my soul to hear my sweetheart say

Too late too late you’re too late

I have waited oh so long

But you never did come home

So just go on alone you’re too late

I have built my castles high

Just to watch them fade and die

Makes me wonder if I really have a mate

But I’ll keep looking o’er the hills

For someone and I always will

But maybe it’s just my fate to be too late

Too late too late you’re too late

When I search for heaven’s door

I hope these words won’t ring no more

And a voice say here’s a gate but you’re too late

Якби в мене був хтось, це правда

Це здивувало б мене наскрізь

Я був би щасливий, так щасливий день і ніч

Здається, у кожного є ідеальний партнер

Але для мене я завжди спізнююсь

І це вбиває мою душу чути, як говорить моя кохана

Занадто пізно, надто пізно, ти надто пізно

Я так довго чекав

Але ти так і не повернувся додому

Тож просто продовжуйте сам, ви запізнилися

Я побудував свої замки високо

Просто побачити, як вони згасають і вмирають

Змушує мене задуматися, чи справді я маю пару

Але я продовжу шукати через пагорби

Для когось і я завжди буду

Але, можливо, це просто моя доля запізнитися

Занадто пізно, надто пізно, ти надто пізно

Коли я шукаю райські двері

Сподіваюся, ці слова більше не звучать

І голос каже, що ось воріт, але ти запізнився