Убьют за нас - Lizer

Нам всем так нужны люди, что убьют за нас

Нам всем так нужны люди, что умрут за нас

Нам всем так нужны люди, что полюбят нас

Мы всё время любим тех, кто ненавидит нас

Нам всем так нужны люди, что убьют за нас

Нам всем так нужны люди, что умрут за нас

Нам всем так нужны люди, что полюбят нас

Мы всё время любим тех, кто ненавидит нас

Нам всем так нужны люди, что убьют за нас

Я пишу этот трек где-то ночью

Ветер шёпотом пишет мне строчки

Я иду этот путь в одиночку

Даже если он будет коротким

Мы ищем среди глаз, но всё время попадаем в губы

Рядом с нами глупые и одинаковые люди

Они нам говорят одни и те же слова

Одни и те же глаза, одни и те же шутки

Дам-дам-дарам, дам-дарам

Этот бит всё несётся по серым полям

Он бежит впереди – я за ним по пятам

Я за ним по пятам, а-а, а-а

Я знаю каждого, кто потерял себя

Посреди стен этих серых домов

Серый бетон окружает меня

И я даже не знаю, что там за стеной

Может там солнце и птицы поют

Может быть там и найдется приют

Для моей души, для твоей души

Но пока что мы тут

Нам всем так нужны люди, что убьют за нас

Нам всем так нужны люди, что умрут за нас

Нам всем так нужны люди, что полюбят нас

Мы всё время любим тех, кто ненавидит нас

Нам всем так нужны люди, что убьют за нас

Нам всем так нужны люди, что умрут за нас

Нам всем так нужны люди, что полюбят нас

Мы всё время любим тех, кто ненавидит нас

Нам всем так нужны люди, что убьют за нас

Мы прячемся в серых коробках, мы не выходим из дома

Рядом те люди, которых мы ненавидим, и кто же

Скажет тебе, что ты можешь, всё, что ты можешь чуть больше

Чем просто сидеть дома и думать о прошлом?

Этот дождь стучит по твоей крыше

Он рисует слёзы на окнах

Небо может услышать, как ты дышишь

Но тебе нужны звёзды и космос

А что, если моё солнце погаснет?

Говорят хорошо там, где нас нет

А что, если любовь – это сказка?

Мне так нужен человек, я несчастен

Нам усім так потрібні люди, що вб'ють за нас

Нам усім так потрібні люди, що помруть за нас

Нам усім так потрібні люди, що полюблять нас

Ми весь час любимо тих, хто ненавидить нас

Нам усім так потрібні люди, що вб'ють за нас

Нам усім так потрібні люди, що помруть за нас

Нам усім так потрібні люди, що полюблять нас

Ми весь час любимо тих, хто ненавидить нас

Нам усім так потрібні люди, що вб'ють за нас

Я пишу цей трек десь уночі

Вітер пошепки пише мені рядки

Я йду цей шлях поодинці

Навіть якщо він буде коротким

Ми шукаємо серед очей, але постійно потрапляємо в губи

Поряд з нами дурні та однакові люди

Вони нам кажуть одні й ті самі слова

Одні й ті самі очі, одні й ті ж жарти

Дам-дам-дарам, дам-дарам

Цей біт все мчить по сірих полях

Він біжить попереду – я за ним по п'ятах

Я за ним по п'ятах, а-а, а-а

Я знаю кожного, хто втратив себе

Серед стін цих сірих будинків

Сірий бетон оточує мене

І я навіть не знаю, що там за муром

Може там сонце та птахи співають

Можливо там і знайдеться притулок

Для моєї душі, для твоєї душі

Але поки що ми тут

Нам усім так потрібні люди, що вб'ють за нас

Нам усім так потрібні люди, що помруть за нас

Нам усім так потрібні люди, що полюблять нас

Ми весь час любимо тих, хто ненавидить нас

Нам усім так потрібні люди, що вб'ють за нас

Нам усім так потрібні люди, що помруть за нас

Нам усім так потрібні люди, що полюблять нас

Ми весь час любимо тих, хто ненавидить нас

Нам усім так потрібні люди, що вб'ють за нас

Ми ховаємось у сірих коробках, ми не виходимо з дому

Поруч ті люди, яких ми ненавидимо, і хто ж

Скаже тобі, що ти можеш, усе, що можеш трохи більше

Чим просто сидіти вдома та думати про минуле?

Цей дощ стукає по твоєму даху

Він малює сльози на вікнах

Небо може почути, як ти дихаєш

Але тобі потрібні зірки та космос

А якщо моє сонце згасне?

Говорять добре там, де нас немає

А що, якщо кохання – це казка?

Мені так потрібна людина, я нещасний