Молодым - Lizer

Никто нас не услышит и никто нам не поможет.

Я дурак, если считаю, что другим не всё равно.

Мы с тобою так похожи, мы гуляем по протоптанной дороге

Из утробы прямо в деревянный гроб.

Запомни меня молодым — молодым и беспечным.

Пока вы верите людям в «ящиках» — я вижу себя настоящего.

Я бы улыбнулся, но нет повода.

Вроде не зима, но почему мне холодно?

Повиси ещё немного на другом конце провода,

Так одиноко сейчас.

Пустота моих комнат такая же,

Как пустота в моей, в моей душе.

Я подкуриваю сигу стоя на балконе молча.

Я молчу, а внутри меня всё разрывает в клочья.

Я хочу кричать, но не вижу даже в этом смысла.

Как тут не стать самоубийцей?

Я кричу в глазах, но никто не слышит.

Мы одинокие герои старых и забытых книжек.

Кто-то говорит по телевизору в программе:

«Я так давно не звонил маме».

Никто нас не услышит и никто нам не поможет.

Я дурак, если считаю, что другим не всё равно.

Мы с тобою так похожи, мы гуляем по протоптанной дороге

Из утробы прямо в деревянный гроб.

Запомни меня молодым — молодым и беспечным.

Пока вы верите людям в «ящиках» — я вижу себя настоящего.

Ветер, унеси мои мысли отсюда;

Замети моё прошлое, вьюга.

И оставь меня здесь одного.

Мы строим свои космосы в коробках

И не впускаем остальных в свои сердца.

Мы говорим «Люблю», но держим это в скобках —

И когда больно, сами же валяемся в слезах.

Мы принимаем доброту за слабость

И издеваемся над теми, кто слабей.

Мы живём Вконтактах, Инстаграмах —

Может быть поэтому я не люблю людей.

Никто нас не услышит и никто нам не поможет.

Я дурак, если считаю, что другим не всё равно.

Мы с тобою так похожи, мы гуляем по протоптанной дороге

Из утробы прямо в деревянный гроб.

Запомни меня молодым — молодым и беспечным.

Пока вы верите людям в «ящиках» — я вижу себя настоящего.

Ніхто нас не почує і ніхто не допоможе.

Я дурень, якщо вважаю, що іншим не байдуже.

Ми з тобою такі схожі, ми гуляємо протоптаною дорогою

З утроби прямо в дерев'яну труну.

Запам'ятай мене молодим – молодим та безтурботним.

Поки ви вірите людям у «ящиках», я бачу себе справжнього.

Я посміхнувся б, але немає приводу.

Начебто не зима, але чому мені холодно?

Повиси ще трохи на іншому кінці дроту,

Так самотньо зараз.

Порожнеча моїх кімнат така сама,

Як порожнеча у моїй, у моїй душі.

Я підкурюю сигу стоячи на балконі мовчки.

Я мовчу, а всередині мене все розриває на шматки.

Я хочу кричати, але не бачу навіть у цьому сенсу.

Як тут не стати самогубцем?

Я кричу в очах, але ніхто не чує.

Ми самотні герої старих та забутих книжок.

Хтось говорить по телевізору у програмі:

"Я так давно не дзвонив мамі".

Ніхто нас не почує і ніхто не допоможе.

Я дурень, якщо вважаю, що іншим не байдуже.

Ми з тобою такі схожі, ми гуляємо протоптаною дорогою

З утроби прямо в дерев'яну труну.

Запам'ятай мене молодим – молодим та безтурботним.

Поки ви вірите людям у «ящиках», я бачу себе справжнього.

Вітер, забирай мої думки звідси;

Зауваж моє минуле, завірюха.

І залиши мене тут одного.

Ми будуємо свої космоси у коробках

І не впускаємо інших у свої серця.

Ми говоримо «Люблю», але тримаємо це у дужках.

І коли боляче, самі ж валяємось у сльозах.

Ми приймаємо доброту за слабкість

І знущаємося з тих, хто слабший.

Ми живемо Вконтактах, Інстаграмах

Можливо тому я не люблю людей.

Ніхто нас не почує і ніхто не допоможе.

Я дурень, якщо вважаю, що іншим не байдуже.

Ми з тобою такі схожі, ми гуляємо протоптаною дорогою

З утроби прямо в дерев'яну труну.

Запам'ятай мене молодим – молодим та безтурботним.

Поки ви вірите людям у «ящиках», я бачу себе справжнього.