Ubaga Dziesma - Livi

Zem mūsu kājām garā iela

Virs mūsu galvām debess iela

Deg ielu laternās simt ielu zvaigznes

Un garāmgājējs sapņus aiznes

Ar spožām kurpēm slaidās kājās

Uz ielas meitas sarunājās

Tik spoži laternās deg mākslīgs mēness

Un balti putni man aizslīd garām

Pie debess loga drūma seja

Tik pārmetoši skatās lejā

Kur kādreiz dejoja vējš, tur lietus lija

Stāv netīrs ubags un dzied: «Tā bija, tā bija»

Vai vēl, vēl kādreiz

Skaidrā būs debess?

Vai vēl, vēl kādreiz

Uzlēks īsts mēness?

Vai vēl, vēl kādreiz

Skaidrā būs debess?

Vai vēl, vēl kādreiz

Uzlēks īsts mēness?

Vai vēl, vēl kādreiz

Skaidrā būs debess?

Vai vēl, vēl kādreiz

Uzlēks īsts mēness?

Довга вулиця під нашими ногами

Sky Street над нашими головами

У вуличних ліхтарях горять сто вуличних зірок

І перехожий забирає його мрії

Тонкі ноги з блискучими черевиками

Донька розмовляла на вулиці

Так яскраво горить у ліхтарях штучний місяць

І білі птахи ковзають повз мене

Похмуре обличчя біля небесного вікна

Він так докірливо дивиться вниз

Там, де колись танцював вітер, пішов дощ

Брудний жебрак стоїть і співає: «Було, було».

Або знову ж таки, колись

Чи буде небо чисте?

Або знову ж таки, колись

Справжній місяць стрибатиме?

Або знову ж таки, колись

Чи буде небо чисте?

Або знову ж таки, колись

Справжній місяць стрибатиме?

Або знову ж таки, колись

Чи буде небо чисте?

Або знову ж таки, колись

Справжній місяць стрибатиме?