Tarde - Lito Vitale, Juan Carlos Baglietto

De cada amor que tuve tengo heridas

Heridas que no cierran ni sangran todavia

Error de haber querido ciegamente

Matando inutilmente la dicha de mis dias

Tarde me di cuenta que al final

Se vive igual mintiendo

Tarde comprendí que mi ilusión

Se marchito queriendo

Pobre amor que amor que esta sufriendo

La amargura mas tenáz

Y ahora que no es hora para nada

Tu boca enamorama me incita una vez más

Y aunque quiera quererte ya no puedo

Por que dentro del alma tengo miedo

Tengo miedo que se vuelva a repetir

La comedia que me ha hundido en el sufrir

Todo lo que di todo lo perdi

Siempre tuve el alma entera

De cualquier manera soportando afrendas

Y al final de cuentas me quede sin fé

De cada amor que tuve tengo heridas

Heridas que no cierran ni sangran todavia

Error de haber querido ciegamente

Perdido en un torrente de burlas y mentiras

Sigo en mi rodar sin esperar y sin buscar amores

Ya murió el amor porque el dolor

Le marchito las flores y aunque llores y me implores

Mi ilusión va a devolver

No ves que ya la pobre esta cansada

Vencida, destrozada de tanto parecer

Y aunque quiera quererte ya no puedo

Por que dentro del alma tengo miedo

Tengo miedo que se vuelva a repetir

La comedia que me ha hundido en el sufrir

Todo lo que di todo lo perdi

Siempre tuve el alma entera

De cualquier manera

Soportando afrendas

Y al final de cuentas me quede sin fé

Від кожної моєї любові я маю рани

Рани, які ще не закриваються і не кровоточать

Помилка сліпого хотіння

Марно вбиває щастя моїх днів

Пізно я зрозумів це врешті-решт

Ви живете так само в брехні

Пізно я зрозумів, що моя ілюзія

Воно засохло від бажання

бідна любов та любов, яка страждає

Найстійкіша гіркота

А тепер ні до чого не час

Твої закохані роти знову підбурюють мене

І хоча я хочу тебе любити, я більше не можу

Бо в душі я боюся

Боюся, що це повториться

Комедія, яка ввергла мене в страждання

Все, що я дав, все, що я втратив

У мене завжди була вся душа

У будь-якому випадку терпіти образи

І в кінці дня я втратила віру

Від кожної моєї любові я маю рани

Рани, які ще не закриваються і не кровоточать

Помилка сліпого хотіння

Загублений у потокі насмішок і брехні

Я продовжую котитися, не чекаючи і не шукаючи кохання

Любов уже померла через біль

Я в'яну квіти і хоча ти плачеш і благаєш мене

Моя ілюзія повернеться

Хіба ти не бачиш, що бідолаха вже втомилася

Переможений, розбитий від такого здаваного

І хоча я хочу тебе любити, я більше не можу

Бо в душі я боюся

Боюся, що це повториться

Комедія, яка ввергла мене в страждання

Все, що я дав, все, що я втратив

У мене завжди була вся душа

Так чи інакше

витривалі образи

І в кінці дня я втратила віру