Good To Be Here - Lindisfarne

On and on we travelled on, a man upon his mount

So many miles had come and gone, I swear I had lost count

In my mind no purpose, just an aching to be free

On and on we travelled on forever to the sea

The land loomed large ahead of me, it spread its wings so wide

But in a dream I seemed to fly to make the morning tide

And there on the dock stood the captain dressed in black

I climbed aboard his sailing ship and took a last look back

And I saw the faces of everyone I’d known in my life at all

Lined up and laughing on the shore

'Goodbye' - they cried — 'you're off on a magic ride'

'Goodbye, dear boy, goodbye forever more'

I guessed among this morbid throng for friends I’d loved and known

But as I gazed, the faces changed and merged into the one

And there, clear before me, with teardrops in her eyes

My wife stood lonely on the dock and asked the question why

Before I had a chance to speak the captain gave a cry

All hands on deck anchors aweigh, you’ve said your last goodbye

And as the ship began to drift and the sea began to swell

The loneliness that belonged to me, I can’t begin to tell

And I saw the faces of everyone I’d known in my life at all

Lined up and laughing on the shore

'Goodbye' - they cried — 'you're off on a magic ride'

'Goodbye, dear boy, goodbye forever more'

On and on we travelled on, through waters deep and wide

Through howling winds and raging seas were tossed from side to side

Then a voice cried out my name, I clearly heard it call

'Wake up, wake up, dear boy, wake up, it’s just a dream, that’s all'

And I saw the face of my wife like the first time in my life

Laid back and laughing loud and clear

Just a dream, just a crazy midnight scream

Good morning, love, it’s so good to be here

So good to be here

So good to be here

So good to be here

So good to be here

Далі і ми мандрували, людина на своєму коні

Стільки миль пройшло й минуло, я клянусь, що збився з рахунку

У моєму розумі немає мети, просто боляче бути вільним

Далі і ми мандрували вічно до моря

Переді мною височіла земля, вона так широко розправила крила

Але у сні я, здавалося, летів, щоб зробити ранковий приплив

А там на лаві підсудних стояв капітан, одягнений у чорне

Я піднявся на борт його вітрильника й востаннє озирнувся назад

І я бачив обличчя всіх, кого взагалі знав у своєму житті

Вишикувалися і сміються на березі

"До побачення" - вони плакали — "Ви їдете в чарівну подорож"

«До побачення, любий хлопчику, прощай назавжди»

Я здогадався серед цієї хворобливої ​​юрби друзів, яких любив і знав

Але коли я дивився, обличчя змінилися й злилися в одне

І там, ясна переді мною, зі сльозами в очах

Моя дружина самотньо стояла на лаві підсудних і запитувала, чому

Перш ніж я встиг заговорити, капітан заплакав

Усі руки на палубних якорях важать, ви востаннє попрощалися

І коли корабель почав дрейфувати, а море почало набухати

Самотність, яка належала мені, я не можу розповісти

І я бачив обличчя всіх, кого взагалі знав у своєму житті

Вишикувалися і сміються на березі

"До побачення" - вони плакали — "Ви їдете в чарівну подорож"

«До побачення, любий хлопчику, прощай назавжди»

Далі і ми мандрували далі, глибокими й широкими водами

Крізь завивання вітрів і бурхливі моря перекидалися з боку в бік

Потім голос вигукнув моє ім’я, я чутно почув, як він закликав

«Прокидайся, прокидайся, любий хлопчик, прокидайся, це просто сон, це все»

І я бачив обличчя моєї дружини, як уперше в житті

Спокійно і голосно і чітко сміється

Просто мрія, просто божевільний опівнічний крик

Доброго ранку, кохана, мені так добре бути тут

Так добре бути тут

Так добре бути тут

Так добре бути тут

Так добре бути тут