Stormchaser - Light This City

There’s something else circling overhead now

A different kind of creature

Bigger

Out in the distance

I’m following

Watching

And I find myself again

Underneath churning winds that draw me in

Inside

A microcosm forms as emotions imitate the clouds

Twisting themselves into a rope

Knotted at my heart and anchored in the manic horizon

Let’s free ourselves from this stagnant mess for a while

I’ve grown so tired of the same damn crises

Let’s leave a trail of debris in our wake

We’ll watch the birth of catastrophes

Nightly

I need to be a part of this wild machine

I don’t care where it takes me

Or if I make it out alive

I’m going to chase it til it breaks me

Not giving up until I get inside

I can feel the electricity being pulled from the sky

Into the eye of this storm

And spit back out with a violent force

Terrifying with its indiscriminate reach

Echoing in my bones

Thrilling me to my very core

It cracks open time

And all the pressure in a moment is released

The sound of it pounds the earth

Then throbs through the ground

I live this life always running to keep up

With the wind following

Driving forward

Or in front of me

Pushing back

Sometimes

I’m moving so fast

As if weightless

Other times

It feels as if my body’s being dragged

I’m racing my hopes along the veins of the country

It’s so hard not to fall behind

I bury a drop of my blood beneath the soil of each city

So that I can return and find myself

Even if there’s nothing else left

Зараз над головою кружляє щось інше

Інший вид істоти

Більше

На відстані

я слідкую

Спостерігаючи

І я знову знаходжу себе

Під бурхливими вітрами, які втягують мене

Всередині

Утворюється мікрокосм, як емоції імітують хмари

Скручуються в мотузку

Зав’язаний у моєму серці й закріплений на маніакальному горизонті

Давайте на деякий час звільнимось від цього застійного безладу

Я так втомився від тих самих проклятих криз

Давайте залишимо слід уламків за нашим слідом

Ми будемо спостерігати за народженням катастроф

Щоночі

Мені потрібно бути частиною цієї дикої машини

Мені байдуже, куди це мене заведе

Або якщо вийду живим

Я буду гнатися за нею, поки вона мене не зламає

Не здаюся, поки не зайду всередину

Я відчуваю, як електрику знімають з неба

В очі цієї бурі

І виплюньте назад із сильною силою

Жахливий своїм невибірковим охопленням

Відлуння в моїх кістках

Зворушує мене до глибини душі

Це розриває час

І весь тиск за мить звільняється

Його звук б’є по землі

Потім пульсує крізь землю

Я живу цим життям, завжди біжу, щоб не відставати

З вітром слідом

Рухаючись вперед

Або перед мною

Відштовхування

Іноді

Я так швидко рухаюся

Ніби невагомі

Інший час

Таке відчуття, ніби моє тіло тягнуть

Я мчу свої надії по жилах країни

Так важко не відставати

Я ховаю краплю своєї крові під землею кожного міста

Щоб я міг повернутися і знайти себе

Навіть якщо більше нічого не залишилося