No Solace in Sleep - Light This City

I’ve been so afraid, my love,

I must confess so afraid

I’ve given in to this sickness of invisibility

I exist now only in a memory

I fear the simplest things like waking from a dream

because I somewhat can’t find a firm grip on reality

I view myself as an old friends whom I once loved but no who is dead

And I just can’t face my own grave, wilted flowers in hand, mourning something

I have quite lost yet.

Я так боявся, моя люба,

Я мушу зізнатися, так боюся

Я піддався цій хворобі невидимості

Я існую зараз лише у спогаді

Я боюся найпростіших речей, як-от пробудження від сну

тому що я дещо не можу знайти твердий контроль за дійсністю

Я вважаю себе старими друзями, яких колись любив, але не померлими

І я просто не можу зіткнутися з власною могилою, зів’ялими квітами в руках, оплакувати щось

Я ще зовсім програв.