Prizeman : Silencium - Libera

Very old are the woods

And the buds that break out of the briers boughs

When March winds wake

So old with their beauty are

Oh no man knows through what wild centuries

Roves back the rose

Very old are the brooks

And the rills that rise

Where snow sleeps cold beneath the azure skies

Sing such a history of come and gone

We wake and whisper a while

But the day gone by

Very old are we men

Our dreams are tales told in dim Eden

By Eve’s nightingales.

Ліси дуже старі

І бруньки, що вириваються з гілок шиповника

Коли прокидаються березневі вітри

Такі старі своєю красою

О, ніхто не знає, через які дикі століття

Повертає троянду

Потоки дуже старі

І рейки, що піднімаються

Де сніг холодно спить під блакитним небом

Співайте таку історію прийшли й минули

Ми прокидаємося й шепочемо недовго

Але минув день

Ми дуже старі

Наші сни — це казки, розказані в тьмяному Едемі

Від солов’їв Єви.