La bataille du sucre - Lexton Superb, Ange

Le conteur:

…C'était en 2015 et Noël approchait…

Et comme en 1515, les enfants attendaient…

Le problème était là, bien fier devant nos portes…

Nous étions blêmes et las devant le Grand Cloporte…

N’y avait plus de sucre, la Terre n’en donnait plus

L’avait creusé sépulcre et ne répondait plus!

Le beau:

«A prix d’or, Sœur Saccharine vendait ses prières…»

Le niais:

«Oui mais alors, plus rien ne sert de racler la pierre!»

Le conteur:

…C'était en 2015 et Noël approchait…

Et comme en 1515, les enfants attendaient…

Et les heures qui filaient, aussi promptes que l’oiseau

Et les chiens qui crevaient à renifler de l’eau…

N’y avait plus de sel, la Terre n’en donnait plus

Pour faire du sucre on prit du sel…

2014… ou 13?.. Je ne sais plus!

L’enfant:

«Et le béton toujours vainqueur

Semait tristesse sur notre atoll

Faisant valser nos cœurs-moteurs

En une morne farandole…»

Le conteur:

…C'était en 2015 et Noël arriva

Ce fut un 2015 pour les enfants sans joie…

Devant leurs verts sapins aux branchages plastiques…

Comme des santons-pantins en serviettes périodiques

Leurs visages grisaillèrent, leurs yeux devinrent néons

Ils auraient fait la guerre pour sucer un bonbon!

…Les enfants s'éteignirent, un à un, en pleurant

Rendirent dernier soupir, devinrent beaux comme avant!

…Indifférents et délaissant le drame

Les parents assoiffés léchèrent les larmes

De leurs enfants frustrés

Pourquoi, me direz-vous?!

Parce qu’elles étaient sucrées…

Оповідач:

…Був 2015 рік і наближалося Різдво…

І як у 1515 році діти чекали...

Проблема була там, гордо за нашими дверима...

Ми були бліді й втомлені перед Великим Вудлоузом...

Цукору більше не було, Земля не дала

Викопав йому могилу і більше не відповідав!

Прекрасна:

«За золото сестра Сахарін продала свої молитви...»

Простак:

— Так, але тоді вже нема сенсу шкребти камінь!

Оповідач:

…Був 2015 рік і наближалося Різдво…

І як у 1515 році діти чекали...

І години, що пролетіли, стрімкі, як птах

І собаки, які загинули від нюхання води...

Солі більше не було, Земля не дала

Для приготування цукру брали сіль...

2014... чи 13?... не знаю!

Дитина:

«І бетон завжди перемагає

Посіяв смуток на нашому атолі

Крутимо наші серця двигуна

У похмурому фарандолі...»

Оповідач:

…Був 2015 рік і настало Різдво

Це був 2015 рік для безрадісних дітей...

Перед їхніми зеленими ялинами з пластиковими гілками...

Як ляльки в періодичних серветках

Їхні обличчя посіріли, очі стали неоновими

Пішли б на війну, щоб цукерку смоктати!

…Діти пішли один за одним, плачучи

Вдихнули востаннє, стали красивими, як і раніше!

…Байдужий і залишаючий драму

Спраглі батьки злизали сльози

Про їхніх розчарованих дітей

Чому, ти мені скажеш?!

Бо вони були солодкі...